Їду нарешті до рідної хати,
Яка одиноко стоїть край села.
Там зелен-барвінок, трава неприм”ята
Й троянда під вікнами вже відцвіла.
Охоче пройдуся стежками дитинства,
Хоча заросли полинами вони,
Додасть мені сили прозора і чиста
Водиця джерельна зі смаком суниць.
З портрета привітно всміхнеться матуся
Гарна така, як колись молода.
І спогади теплі наповнюють душу,
А на очах ностальгії сльоза.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
