Плаче Вишенька в саду.
Сріблом ллє росу-сльозу.
– Хто тебе образив дарма? –
Тихо Веснонька спитала.
-Винуватець Мороз-дід,
Налякать мене хотів,
Вітер буйний допоміг,
Зірвав сукню та й побіг.
Пожаліла Весна Вишню,
Із-за Хмари Сонце вийшло,
Вмить навколо все заграло,
Тепло і красиво стало.
Розпрямила Вишня віти,
Усміхнулася привітно,
Обтрусила краплі-сльози,
Мовила вдячності слово:
Мовила вдячності слово:
-Дякую тобі я, Весно,
Що потішила чудесно,
Любиш ти мене як мати,
Більше я не буду плакать.
2017 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
