Сидить дівчина під тополей,
Їй не зіграти більше ролей.
Настала чорна смуга в неї,
А вороги все мовлять ахінеї.
Вона тримає все в собі,
Щоб не програти в цій нерівній боротьбі.
Між працею всього життя,
І муками у майбуття.
Та буду згадувать той час,
Коли співала я для вас.
Коли я грала різні ролі
Та їздила із ними на гастролі.
Слова такі все ж промайнули,
І сльози її обгорнули.
Не знала , що вже поробить,
Їй не хотілось більше жить.
Та ні, не буду сумувати,
Не буду свої сльози проливати,
Я буду жити і радіти,
А не під деревом сидіти.
Забуду я усе, що було,
А те що буде, щоб цвіло.
Цвіло і пахло кожну мить,
Та щоб мені кортіло жить.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 16-05-2019
Досягнення отримано 06.06.2019
За публікацію “Сум та печаль”
12 вподобань користувачів у квітні
