Сум та печаль

Сидить дівчина під тополей,
Їй не зіграти більше ролей.
Настала чорна смуга в неї,
А вороги все мовлять ахінеї.

Вона тримає все в собі,
Щоб не програти в цій нерівній боротьбі.
Між працею всього життя,
І муками у майбуття.

Та буду згадувать той час,
Коли співала я для вас.
Коли я грала різні ролі
Та їздила із ними на гастролі.

Слова такі все ж промайнули,
І сльози її обгорнули.
Не знала , що вже поробить,
Їй не хотілось більше жить.

Та ні, не буду сумувати,
Не буду свої сльози проливати,
Я буду жити і радіти,
А не під деревом сидіти.

Забуду я усе, що було,
А те що буде, щоб цвіло.
Цвіло і пахло кожну мить,
Та щоб мені кортіло жить.

13

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

Наталія Луцик

13
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 16-05-2019

Автор місяця (Травень 2019)

Досягнення отримано 06.06.2019
За публікацію “Сум та печаль”

12 вподобань користувачів у травні

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: