На світі важко жити без КОХАННЯ
Та навіть найчистіші почуття,
Прекрасні мрії, ніжні сподівання
Не варті зо̀всім лю̀дського ЖИТТЯ
КОХАННЯ справжнє нас несе до Раю
І повнить душу світлом неземним.
Так хочеться кричати: «Я КОХАЮ!
І щастя маю з Нею лиш, чи з Ним!»
А не кида̀є в крайнощі останні.
Несправжні, я вважаю, почуття,
Коли за «фантик» з написом «КОХАННЯ»,
Людина віддає своє ЖИТТЯ.
Це почуття не за̀вжди є взаємним,
Не все дарує радості вінець,
Коли не поруч милий – неприємно,
Але ЖИТТЯ це зо̀всім не кінець.
Настане день, всміхнеться зірка рання
І щастя шлях до тебе віднайде…
Можливо, важко жити без КОХАННЯ,
Та без ЖИТТЯ й КОХАННЯ не будѐ!
