Злітає рік із днів, годин, хвилин,
Міняються невпинно будні й свя̀та…
Між місяців для мене є один
Найближчий – це Листо̀пад – місяць тата.
Цей місяць у життя його привів,
Провів життя нелѐгкими стежками,
Й забрав у вічність в круговерті днів…
П`ять років, як його немає з нами…
Листо̀пад, ти ні в чім не винен, ні:
Як в інших місяцях, в тобі є свя̀та,
Та лиш тепер приносиш ти мені
Щороку теплі спогади про тата.
Я вірю: він все бачить із небес
Десь там, за хмар пухкою пеленою
І в час, коли наш світ в тумані весь
Здається, поряд тато знов зі мною.
Листо̀пад в безвість знову відлетить,
Пролинуть зимові̀, весня̀ні дати,
Ласкава пісня літа віддзвенить,
А я на нього бу̀ду знов чекати.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019
Достижение получено 11.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
