Картина намальована природою…
Із мілійона дивних кольорів.
Вона ніколи не була казковою,
Ніхто її не вимазав в папір.
Дерев верхівки колихає вітер,
Летить у даль ілюзія надій.
Якісь думки записані у твітер.
Й за совість вже куса підступний змій.
Шумить Земля у Всесвіта просторах.
Людські серця згорають, як зірки.
Найважче дихати повітрям в горах,
Але найкраще вірить там в казки.