Для голосування необхідно авторизуватись

Життя не пережить

Колись давно, в майбутньому,напевно.
Зустрінемось одні, серед людей.
Ти підійдеш до мене ледве певно.
І відпалають тисячі свічей.

Пройде те, що шкреблося звіром.
Розвіється мара усіх думок.
І знову десь запахне так пломбіром,
Так, як колись серед ясних зірок.

А я сказать не смітиму й краплини.
Не буде слів, ні сліз і не образ.
Я стану рахувати всі хвилини,
Які колись життя украло в нас.

Ти теж заговорить не смієш.
В очах лиш догорає світло дня.
Ти навіть зараз розсмішить зумієш.
Коли зіниці ваблять в майбуття.

Кругом течуть потоки ненажерних вулиць.
Людьське обличчя спалахне на мить.
Ми тільки на хвилиночку забулись.
А виявилося – життя не пережить.

Ми розміняли щастя на монети.
Любов ми проміняли на сміття.
І нащо любощам наспівувать куплети,
Вже все одно не буде вороття.

І я пройду, не озернусь ні разу.
Не знаю я, чи зробиш так і ти.
Колись ми зрозуміли , не одразу.
Що пам’ять можна вічно берегти.

Очами можна вуст не розкривати.
І лиш хвилина вічність може змалювать.
Я так і не навчилася чекати,
Лише птахів на волю відпускать.

2

Автор публікації

Офлайн 7 днів

Александра Семенько

33
Коментарі: 0Публікації: 19Реєстрація: 01-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 05.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Життя не пережить”