Заявив поет дружині:
“В нас закінчилась любов.
Я творити вже не можу,
Не кипить у мене кров.
Почуття усі затихли
І не має потрясінь.
А вони натхненню сила,
Крила злету в неба синь.”
Жінці це, як грім із неба.
Їй сім’я – то це на вік,
Мрії, плани про стабільність –
Разом вже дев’ятий рік.
Про батьківство йшли розмови,
Все придбали для життя.
Божий дар – сімейну цінність
Викидати на сміття?
Та поет був невблаганний –
Розірвали вони шлюб.
Адвокатами у жінки
Батько був та його друг.
А вони юристи вправні –
Відібрали в нього все.
Пише, мабуть, вірші гарні
До сих пір його трясе.
Автор публікації
Коментарі: 364Публікації: 222Реєстрація: 07-04-2020
Достижение получено 16.05.2021
Титул: Автор місяця (Квітень 2021)
За публікацію “Де волошки…”
22 вподобань користувачів у квітні
Достижение получено 09.05.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 02.08.2020Титул: Яскравий коментатор