Віддаю тобі кілька слів
Своїх. Ти могла б і сама поцупити
Їх. Ти зустріти могла в книжках,
Ти могла їх в кіно підслухати:
Я люблю тебе, знай, люблю.
І даремно коли подумаєш,
Що в банальностях цих сміюсь, –
Не сміюсь. Хай не дивишся ти і не слухаєш,
Я люблю тебе, знай, люблю.
Бо відчути тебе на відстані, – це ж
Не просто відтинок на осі абсцис,
А від пам’яті ген до вічності.
І від серця ген-ген у вись.
2 коментарі “ВІДДАЮ ТОБІ КІЛЬКА СЛІВ”
А чого під цим віршем, самі собі коментар не пишите фунь-фунь?)
Я не розумію змісту попереднього коментаря, але даний вірш мені сподобався. Я проголосувала.