Для голосування необхідно авторизуватись

Не мурахи

Це не мурахи по шкірі,

Бо від їхніх слідів я стікаю кров’ю.

Не комахи, а справжнісінькі звірі

Пересуваються тими ж ранами знову.

 

Червона рідина, що в мені закипає,

Каплями опікаючи моє тіло,

Виступаючи, секунда… і вмить замерзає,

Ніби замасковує старі слідо-діри

 

Ти біля як морфій дієш на мене.

Не знаю правда, анальгетик чи ліки.

Відчуваю як б’єшся пульсом по венах,

Відчуваю недоліки щастя тих піків.

1

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Anastasia Pashko

5
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 31-08-2020