Буває так, що сильна жінка слабне,
І внутрішній вогонь потроху гасне.
І руки опускаються все нижче
Контролювать усе стає все важче.
Буває так, що сльози котяться струмком
Та спину гне додолу, ніби батогом.
Печаль і втома серце огортають,
Упевненість в собі потроху витісняють.
Та ти не бійся і не падай духом,
Не підкоряйся демоновим слугам.
То лиш душа нагадує тобі,
Що ти не зобов’язана горіти у вогні.
Ти в першу чергу жінка, чуєш?
Ти більшого в житті вартуєш.
Анна Ост, 05.05.2020
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 02-08-2020
