І щось кажи чи не кажи, Сплануй втекти в інші галактики. Навіть якщо не має практики – Все добре поки є у тебе “Ти”. Втрачай чи не втрачай, Сумуй, радій, навіть казися, Ці відчуття звідкись взялися І зникнуть так самісінько як чай. Поки холоне в чашці кип’яток, Усе гірке стає […]
Daily Archives: 05.08.2020
63 posts
Він завжди п’є пахучу каву І посміхається. Мені І сумно, й весело, й цікаво: Подобаюсь йому чи ні? Він – наче бог, що сходить з неба, Що заблукав поміж світів. Мені нічого більш не треба, Лиш провести з ним кілька днів. В кав’ярні разом каву пити. І з посмішками на […]
Під дощем Під дощем ми стоїмо не вперше І наче мимохідь торкаємось душі. Скажи, чи стане колись легше, Без тебе жити на Землі? Дивлюсь в до болю рідні очі І наче ненароком торкаюся руки. Ти чуєш – моє серденько шепоче, Що хоче залишитися з тобою на віки? […]
Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. Ти той, кого в житті не вистачало. Тоді чому ми знову розійшлись? Відьмаче, ми ніколи не зумієм Забути і не згадувати нас. Що є між нами? Може, зрозумієм, Коли побачимося знову. А в цей час, Відьмаче мій, до тебе […]
Ти – випадковий перехожий. Ти – зустріч що змінила світ. І хоч на мене це не схоже, Та серце проситься в політ. Ти ніжно-теплий, як світанок, Медове сонце в небесах. Як з молоком американо – Улюблений, терпкий на смак. Ти – хвиля ніжності й шаленства. І радість, що не має […]
ЮНОСТІ ПОЛІТ Я виросла так швидко, Що і не віриться мені, Вже обірвалася та нитка, Яка мене вела у метушні. У метушні дитинства, У розпалі розваг, У подиху блаженства, У різнобарв’ї благ. Обійми матері солодкі, Безтурботні сни, Дні чомусь завжди короткі, І радості весни. Красоти всі […]
Прийди до мене, янгол мій безкрилий, Давай мовчати будемо удвох, Візьми за руку, щоб придати сили, Коли печаль окутає обох. Прийди до мене, може поговорим… Душа озветься на твоє тепло, Давай цей сум в сльозі солоній втопим, Щоб відболіло, просто відійшло… Побудь зі мною, вдвох не так самотньо, Без […]
Це тільки Київ, липень, миті, гуляють по алеях діти, крамниці прикрашають квіти і возики вазонками забиті. Церкви хрестами зачіпають хмару, стелилися над містом величаві, боками білосніжно сяють і сіро-сині в них краї. Схили Дніпра в зеленолисті, хмар розсипається намисто, статуї-діти наче грають на схилах синього Дніпра. Самокати, […]
Візьми пензлика, фарби й гайда малювати Ми сьогодні з тобою не будемо спати Розмалюємо ніч,місяць хмари і зорі, Лиш залишимо небо невагомо-прозорим, А траву ми прикрасимо зранку росою, І по ній побіжім босяка із тобою, На деревах ,на квітах ми птахів намалюєм, Я скажу: замастився!скажеш:стри!Поцілую… Цілуватиму очі,і уста і до […]
Клепсидра Для них і сонце сяяло по особливому. Тепліше та яскравіше. Вони це знали та сприймали як належне. Вони усвідомлювали, що їх сонце може згаснути кожної миті. Тому просто любили його, а також кожен прожитий день та одна одну. Вони раділи… Банально і по дитячому просто раділи тому, […]
Вчера я решила раньше лечь спать. Готовилась заранее – еще в 18:00 приняла душ, поужинала. Вот, думаю, посмотрю фильм и к 20:00 усну, высплюсь хорошо. На работу рано, может, наконец, начну день с бодрячка. Телефонный звонок вызвал у меня дикое желание не брать трубку. Но увидев, что звонит соседка, решила […]
Смотрите, люди, вам дарю улыбку! Цвету, пишу стихи, на радость маме, У всех бывает… У меня ошибки… Но больше не писать теперь слезами. Ну да, без слов, говорят, так легче… Не беспокою вас теперь звонками. Когда мне плохо – обниму покрепче, И напишу я стих, на радость маме. Писала грубо. […]
У нее веселые глаза. Всегда улыбка, вежливость и скромность. Свою печаль показывать нельзя. Это ведь к душе открытой компас. У нее веселье, позитив. Приедут гости, вечера, беседы… А вот душа напишет детектив. И окружают все границы ленты. У нее лирический мотив. И может погрустить под дождь и слякоть. И вдруг, […]
Вечоріє. Жнива, жнива. Поле золотом щедро вмите. Підбирає душа слова, що зуміють її зігріти. Сонцем дивиться небокрай. Ліс в потертій стоїть сукенці. І заварює осінь чай, та варення кладе на денце.
Є люди «закриті», є люди публічні, Ще є самолюби, ліричні, практичні. Є ті, що в «сторонці» спостерігають, Одні допоможуть, а інші «кидають». Є люди, як свято, є люди – проблеми. Людина «ярлик» і людина «емблема»… Є люди – холодні, а є і гарячі, Є ті, що сміються, і ті, що […]
. .”ЗНІМИ, ФОТОГРАФ, НАС, ДОПОКИ МИ ЩАСЛИВІ!” . .Гортаю, усміхаючись, сімейний наш альбом, . .Світлини розглядаю чорно-білі. . .Як радісно у молоді літа було обом, – . .Побралися з коханим ми, зустрілись. . .У вишиванці я, і він високий та стрункий, – . .”ЗНІМИ, ФОТОГРАФ, НАС, ПОКИ МИ ЩАСЛИВІ!” […]
Віруси, віруси всюди… Страх, здивування, втома… Та хіба ж важко, люди, просто побути вдома? Робота – не вовк, я знаю, і «хай допоможуть «вищі»»… Та краще з дітьми у хаті, ніж поряд на кладовищі… Ніхто ще не вмер без гречки, без цукру і вермішелі… Краще дивіться фільми, щільно закривши двері! Це […]
Чи потрібні тобі слова? Чи прислухаєшся до них? Я багато тобі скажу, якщо знатиму, що почуєш. Ти прийшов і стоїш, притих. Не буває же слів німих! Як дізнатися, що це не гра, що сьогодні мене відчуєш? Чи потрібна тобі любов серед барів, кафе і чар? Що в диму і […]