Відпущу зорепадами сльози вночі,
Хай блищать десь росою у полі.
Прокидайся, благаю і вже не мовчи,
Покажи свою силу і волю.
Україно, серцю мила, вставай, вставай!
Бо в єднанні наша сила,
Тож давай, давай!
Подивись на своїх сиротят-дітлахів,
Що пішли мандрувати по світу.
Повертаються хай до осель до своїх,
Аби мали свій дім їхні діти.
Позбирай, об’єднай всі таланти свої.
Разом зможемо швидше піднятись.
Зберегти для нащадків багатства свої
І єдиной родиной лишатись.
Україно, серцю мила, вставай, вставай!
Бо в єднанні наша сила,
Тож давай, давай!
Автор публікації
Моя душа завжди відкрита для тих, хто хоче бачити її...
