Для голосування необхідно авторизуватись

Пізнє каяття

Пробач мене за мою зраду,

Ніхто із нас не ідеальний.

Ми не змогли дать собі раду,

І винесли урок повчальний.

Завжди я вірність зберігала,

Хотіла трішки розуміння.

Від тебе все чогось чекала,

Та зникло десь моє терпіння.

Хотіла трішечки довіри,

Я ж просто, сліпо все кохала,

Та не лишилось в мені віри,

Поки Душа в кутку страждала.

Ми пізно все чомусь цінуєм,

Не намагаймось розуміти.

Все не серйозно, ми жартуєм,

Поки від цього плачуть діти.

Не бережемо, те, що маєм,

Все намагаймось повчати.

Ненавидим, коли кохаєм,

Коли навчились ми, брехати?

Образи, біль, скандали, сльози,

Чому не можем все забути?

Гойдає вітер верболози,

Страждають у стосунках люди.

Стараємось знайти, хто крайній

Не хочемо нічого чути.

Існуємо в надії, марній,

Не намагаємось почути.

Можливо Пізнє каяття

Щось змінить у стосунках наших?

Наш новий крок в нове життя,

Най змінить день усе на краще.

 

 

8

Автор публікації

774

Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття

Коментарі: 30Публікації: 116Реєстрація: 12-08-2020

Золоте перо

Достижение получено 09.03.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.10.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

5 коментарів “Пізнє каяття”