Я шторм не допускаю більше в душу

Я шторм не допускаю більше в душу.
На вході вже чекають хвилерізи.
Занадто довго гояться порізи,
Тож захистити від негоди її мушу.

Ти не хвилюйся, це – не зачерствілість,
Не обмін в мені пристрасті на тишу.
Тебе в твоєму штормі не полишу,
Бо я – не ти. Я завжди за сміливість.

На своїм березі я прихищу і серед ночі.
І від негод своєю тишею прикрию.
На скільки ж вистачить у хвилерізів дії?
Вода із часом найміцніший камінь точить.

Анна Корольова
26.05.2019