Жовті соняхи втомились,
Поховали очі,
Опустили свої цвіти –
Вже чекають ночі.
Відвернулися від сонця,
Від його проміння,
Заховали темні личка –
Ось така в них звичка.
Попрощались з небом синім,
Та й зустріли зорі…
Але вранці, з першим півнем,
Знов будуть у строї.
08.06.2018, © Анна Силка
