Приморозив щічки калині червоній Сонячний зимовий день такий чудовий. Ягідки солодкі калинові стали І птахи охоче ними смакували. Лягають сніжинки тихо на стежину, Яка веде лісом до тії калини, Вітерець легенько вітами гойдає, Калиноньці пісню про любов співає. 2021 р.
Пейзажна лірика
822 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/yak-chasto-zgaduyetsya-lito/ Кіото парк, а вже і грудень, застрягло листячко сухе, покручене неначе штрудель, соснина радісно прийме. Наче на ниточках намисто морквяно-жовте на гілках, їх вітерець гойдає тихо і залишає на голках. Соснину прикрасили і березу, і залишки дрібні трави, уранці памороззю укриває, фарбує у морозні кольори. […]
Вже скоро прийде весна, Прокинеться обласкана земля, Тепло її зігріє ніжністю, Вітерець повіє свіжістю. Повсюди жовтенькі кульбабки, Постелять доріжки, немов килимки, А бджілки дружненько на квітках, Зберуть нектар у відерця свої. У відкрите вікно на світанку, Заспівають пташки пісні голосні, Бузок свій запах тонкий, Розвіє неначе парфум дорогий. 22.01.2021
Дні зіткані із морозу та сонця, Радують нас напередодні весни. Знаю, під сніговою ковдрою, Чекають проліски кінця зими. Ніжність крізь сніг пробирається з силою, Їй не страшна крига з відлигою, Як з під вуалі, виблискують коштовності, Перші ознаки весни неповторності. 20.01.2021
Січневий день хлюпнув в обличчя сонцем, Промінчики на волю відпустив, Вони, мов зайчики стрибали по віконцях, Запрошували до казкових див. Сніжиночки, мов зіроньки маленькі Ковдру мережили матусеньці-землі Таку легку пухнасту і біленьку, Що простяглась далеко по ріллі. Срібна ота мережка-вишиванка Засяяла, мов зоряний вінок, Ковдру вітрець підбити намагався, Щоби земля […]
О, генії поетики, Як легко вам писати! Як каже моя подруга, І музу за хвоста тримати. О, муза, моя юна, Тебе не втримати руками, Стрибаєш ти, мов коник над полями, То пурхаєш метеликом над дивними квітками. То сонячним промінчиком засяєш у волоссі, В веселці розкладешся в барвистих кольорах. В очах […]
О, генії поетики, Як легко вам писати! Як каже моя подруга, І музу за хвоста тримати. О, муза, моя юна, Тебе не втримати руками, Стрибаєш ти, мов коник над полями, То пурхаєш метеликом над дивними квітками. То сонячним промінчиком засяєш у волоссі, В веселці розкладешся в барвистих кольорах. В очах […]
О, генії поетики, Як легко вам писати! Як каже моя подруга, І музу за хвоста тримати. О, муза, моя юна, Тебе не втримати руками, Стрибаєш ти, мов коник над полями, То пурхаєш метеликом над дивними квітками. То сонячним промінчиком засяєш у волоссі, В веселці розкладешся в барвистих кольорах. В очах […]
. . Я ЛИНУ ДУМКОЮ У ВЕСНУ КВІТНЕВУ… . .Веселку бачу я в голубому небі, . .Як дощ пішов – аж ге-ен у далині, . .Вона, здається, усміхається до тебе, . .Так приязно на серденьку мені. . .Я задивляюсь у небеса […]
В задумі сад. Зоріють тихі ночі, І сняться саду кольорові сни. У снах весна, така дзвінка й дівоча, У снах шумлять столітні ясени. У снах теплО, і сонечко ласкаве «Зайців» пускає між зелених віт, Грайливо пестить віти кучеряві Огорнуті у яблуневий цвіт. Лежать сніги в зелених […]
Землю покрила, пухова перина, Виблискує наче в перлах дівчина. Без вітру дерева нарядились багато, Білка скидає сніжок з них завзято. Тихий, спокійний ліс у цю пору, Подарувала зима казкову погоду. Кожного разу серед цього простору, Хочеться дякую сказати Богу, За життя, за красу, що нам дав, І тільки радіти природи […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vidspivala-osin-pisnyu/ Грудневі роси, осіння сльота, а вже на трави упала роса і сірий ранок обіймав світ, то зимонька мокра прислала привіт. Видніються здалека церквиці куполи, та заступали хмари, ховалися хрести, але лиш скоро сонце заблисне вдалині, освітить сонну землю і срібнії хрести. Іще трава зелена приймала жовтий […]
А на світанку морозець подужчав І вітер втих, сніг перестав іти. Коли ж поволеньки піднялось ясне сонце Й пустило зграю промінців в світи, Все заблищало, заіскрилось раптом, Сріблистий сяяв килим сніговий, Пускала бісики ялинонька з-під вій, Вітання посилав зимовий ранок. 2019 р.
Мы обижались и сопели… Сердились… Стали забывать… И “европейскою” успели Её сомнительно назвать… Но чудо – чудное случилось: К Зиме вернулась благодать! И сказка в небе закружилась… И мы опять умеем ждать…
А надворі вітер, вітер розбишака Нагинає віти майже до землі, Сипле мокрим снігом та змушує плакать І ховає очі у сивій імлі. Шалапут-вітрисько все пісні співає: То виводить тенором, то басом гуде. А коли натомиться – спатоньки лягає І природа-мати тишу приведе, Щоб оберігала спокій її сина, Хай ніхто не […]
Зима теперь скупая, её другую знаю. Ты помнишь, вечерами сквозь окна с витражами, мы – тихо наблюдали, снежинки – танцевали. Была зима и злая, всю землю заметая полярными ветрами, с густыми облаками. Когда на улице мороз и очень сильно щиплет нос. Но рады в снежки поиграть, на санках из горы […]
А в моей деревне – минус 36! Тамошние зимы знают себе честь! Дедушка, бывало, возле дров ворчит, Бабушка у печки внукам говорит: ” Уголёк стреляет – будет в доме гость, Для него тарелку на застолье мость… Красные закаты – стужа не уйдет, вьюги да метели за собой ведёт… “ И […]
Біля дороги стоять вряд тополі. Дощами сповиті, землею зігріті- Сплять. Їм вітер шепоче свою березнянку, Гойдаючи стан, І степом, і долом, летить спозаранку, Розсіює полем туман. І чути над вигоном, зграєю, клином, Із далечени, з- за Дніпра – Летять журавлі. На струнах бандури гойдаються хвилі, гойдаються думи, Й лунають козацькі […]