Сумує небо. Сонце зажурилося Змарніло поле.Стихло, бо втомилося. А вітер – гілля струни налаштовує, Туманом срібним ранки обціловує. Затихла річка, в небо задивилася. А хвиль краса до берегів прибилася. Шепоче бір есеї з суму створені Про дні журби, що осінню впокорені. Брунатний лист приліг – не обзивається, Дощами він холодними […]
Пейзажна лірика
291 posts
В день ясний, Коли земля палає золотом, Й манить сад осіннім солодом- Холодно. Від похмурих днів сумних, Від дощів, що стеляться калюжами, Й від вітрів, що з крилами стодужими- Холодно. Від бездушних слів людських, Від чужого погляду байдужого, Що знесилює здорового й недужого- Холодно. Від невиправданих втрат, Що з журбою […]
Осеннее солнце не греет, Оно для декора – не боле. Октябрь живет, как умеет, Играя привычные роли. Он огненный рыцарь-воитель И мытарь с ободранной кожей, Небесный владелец Юпитер И висельник на раздорожье. Он неумалимый бездельник, Трудяга-Сизиф у вершины, Лучистого Хорса подельник И всеистребляющий Шива. Он комедиант по контракту И стреляный […]
Одягла берізка Сукню золотисту, Юний дуб шаріється багрянцем, Сипле осінь щедро Ніжним падолистом І кружляє вихористим танцем. Крилами змахнуло Стоголосе літо, Узяло у вирій теплі грози, Хризантеми терпким Сніжно-білим цвітом Сповіщають нам слабкі морози. Туман гаєм бродить, Стелиться полями, Полонив зажурену тополю, Сонячна берізка Золотим листочком Тихо зігріває […]
Вишиває Осінь вербам жовті коси, Вишиває кленам золоте вбрання, Вишива тополям, вишням і березам Жовтим і червоним, срібним й золотим. Вишиває Осінь айстри й хризантеми, Застеляє Осінь жовті килими, Інкрустує Осінь ягоди калини, Грона винограду і горобини. Тче тумани Осінь, розстеля над полем, Диригує Осінь тихий падолист. Надсилає Осінь жовтий […]
Грає осінь сонату на струнах моєї душі, звуки нечутно злітають десь у сяйну височінь. Вплітаються в музику вітру, у шелест листків золотих, у запах останніх вже квітів, у сльози дощів проливних. Симфонія осені лине над лісом, над містом, селом, дзвенить у полях і долинах прекрасна і дивна, мов […]
Всміхнувся вересень печально, З календаря зірвавши лист , І у квітник зайшов прощально, Щоб відточить мазками хист. Він кинув посмішку тендітну На чорнобривців цвіт рясний, На айстру,скромну і привітну, І на жоржини блиск ясний. Теплом він пестив хризантеми, Дощами палко цілував, І пелюсткові діадеми Красуням цим подарував. Він запалив кущі […]
Осінь, чару́є кожного з нас, Різноба́рвний ,прекра́сний , її окра́с. Ли́стя , кашта́ни, все з часо́м опада́є, Сидя́ у вікна́ мені су́мно бува́є. Це літо мину́ло ,його́ не верне́ш, Те що було́ ти більш не знайде́ш. Та в пам’яті буду́ть ті га́рні карти́ни , Ціка́ві, улю́блені ,ми́лі світли́ни. Осінню́ га́рно […]
Листочки, як сльози, Спадають додолу… Прощається вишня З життям до весни, Не вміє, сердешна, Жалітись на долю, Порине самотньо У райдужні сни. Ох, як же далеко Той подих весняний, Той промінь світанку І місячний щем… Спадають тихенько Листочки додолу – Заплакала вишня Осіннім дощем. 11.09.2019
Це не літо тікає – Це ми поспішаємо в осінь, Золотавого янгола тихо відчути крило… Ми втомились від сонця і його піднебесних покосів, Від обжинків буденності, що ніяк не збагачують тло… Ми шукаємо фарби – зовсім інші- на іншій палітрі, Розтираємо нАдрібно цедру чуттів і думок, Щоб невдовзі глінтвейном у […]
Обсипається літо плодами, Відшуміла в степах ковила, Пробирається осінь садами Й теплі ранки в туман сповива. І горить вже яскраво шипшина, На вітрах дозріває горіх, Достигає красуня – ожина, Мов сміється між листям для всіх. Попрощається літо дощами, Поклонившись родючій землі. В павутині замре між кущами Й зникне тихо в […]
Без п’ятнадцяти осінь, а ще хочеться літа. А ще хочеться ніжитись під сонячним світлом. А ще хочеться мріяти, і пісок поміж пальців, Тільки скоро годинник знову осінь покаже. Без п’ятнадцяти осінь, а ще хочеться літа. І душа роздягнена, зовсім-зовсім не одіта. Не вдягається бідна, іще хоче тепла, Але осінь […]
Лоскоче вітер листя винограду, Цілує сонце грона наливні, І вже оса знайшла смачну принаду, Й збирає сік у ці спекотні дні. Складає серпень персики в корзину, В саду достигли яблука на Спас, Засмаглий день лягає на ожину Спочить від втоми в затінку прикрас. Здається наче літо догоряє Без остраху, без […]
Диво дивне – Дивина Жовта квіточка На подвір”ї зацвіла Щастя зірочка, Бджілки-мушки гомонять, Ніби граючись, Джмелик Сонечко обняв Позіхаючи… День новий в святій росі Умивається, Диво дивне – Дивина Усміхається, Переповнює усіх Радість літечка, Диво дивне – у дворі Жовта квіточка. 31.07.2017
Вже ходить серпень по стерні, Настоює на травах ніч. Ключем скрипковим журавлі Вже замикають брами літа… Уже палахкотять жоржини І зорі-айстри у садах… Вже загорілася калина І перший жовтий лист упав… Вже зовсім скоро залуна Мелодія осіння… І розіллється по садах Летючим павутинням… Уже невидимий арфіст Настроює всі струни, Аби […]
Пушистые кроны на солнышке сияли, светлые и красные листы вырастали, кого там ожидают Мавка и Лукаш? Спросить – не отвечают, им деревянными стоять. Большая черепаха плавала в пруду, змеиная головка и панцирь ещё тут, сниматься не желает, может не тот наряд? И быстро вниз ныряет, подальше уплывать. Лишь […]
Згасає день у тихому сіянні і починає бачить сни, де вечір пізній, або ранній, і сни злітатимуться у світи. Вони кружлятимуть над містом, неначе зграя швидкісних птахів і буде сонячно, і ніжно, так день скінчитися хотів. Закінчиться день поступово і клопотів залишить пил, так мерехтливо і чудово засвітить […]
Вуж на стеблах “засмагає,” він сірий весь, відпочиває і смужка жовтенька на шиї, а сам він довгий і красивий. Лежи, вужику, лежи, грій під сонечком боки, не тривожте ви вужів: ясне сонце він зустрів. Жабки тут і там пливуть, себе в рогіз ховають, водомірки – по воді і пливуть сюди […]
Чудны озёра берегами и ветра властвует здесь хит, плывут белесые редкие тучи, над зеленью холмов им ввысь. Катаются на лодках у причала, качались лодки на воде, верба отросшие купает косы, колышет ветерок везде. Летают ласточки, писк слышен где-то высоко у тучи вновь и ласточка полётом пишет погоду у […]
Ой, купала гілля в воді вербиченька, ніби то купалась дівчина миленька, наче мила коси у воді срібловій, чарувала воду, чари будуть нові. Дрібненькі сині квіти і маргаритки гріті сонцем на узбережжі, де стежка пробіжить, біжить собі стежина і оминає чинно берег з очеретами й болітце у кущах. Швидко […]
Розсипані у небі намистечком, де треба, пливуть і запливають, світився білий пух, а сірий них важкенький, пливуть вони легенькі, чи буде із них дощик? Буде усім сюрприз. Над вербами гуляли, над березами гнали в далечину їх свіжі: із гір летять вітри, хоч сонячно надворі, але порив холодний і вітерець […]
Закутавсь ранок в хмару дощову, І день в цей час проснувся неохоче, Пригладе дощ у полі куряву, А вітер ниву миттю залоскоче. Ген перепілка звуки подає, Цвіркун в мінорах тишу колисає, Неначе сонце скарб той дістає, Й тендітний промінь ніжно відпускає. Спустився дощ. Природа ожива, В калюжу горобець без остраху […]
На ноті ДО вчорашньої октави Охрипла ніч, відплакавши своє: Чи то дощі її досхочу напували, Чи то громи знічев’я налякали… Втомилась ніч… Світанок настає… Проріже промінь піднебесну тишу, Торкнеться ніжно пальчиком землі – І день нову симфонію напише, І день усі тривоги заколише, Що ніч несла на темному крилі… До-вершено, […]
То – поле… Тополі Топтали обніжки… Ладнали мантачки Женці-косарі… І літо злітало В небесність без лишку У гулі бджолинім, піснях колосків… Безмежжя Бентежило Маком-блаватом, Немов гаптувало Липневі поля… І в давніх узорах – Той легіт крилатий, І сонячний усміх, І скрип журавля.. І день, Одягнувши зеленого бриля, Ступає тихенько По […]
Перегорнув сторінку партитури, Змахнув рукою травень-диригент. Десь вдалині озвались тихо струни, Акордами озвалися громи. По зелених клавішах саду Вдарять краплі дощу, залуна В надвечір’ї весни увертюра Літніх днів урочиста, ясна. Вдарять краплі дощу на стакато І озветься мелодія-трель. Дощ заграє по клавішах саду, Розіллються пасажі й струмки. Пахне вечір грозою […]
Так хочеться в село, там де світанки, Роса на травах, квіти і джмелі… Де білі накрохмалені фіранки, Де рушником накритий теплий хліб. Там, де поля у маках і волошках, Де в’ється річка між зелених трав… Де у світлиці тиха прохолода І клен зелений в вікна загляда… Де пахне вечір м’ятою […]
День вдихає свіжість вечорову, Відганяє втому і жагу. Приголубить нічку чорноброву, Й зникне в травах втамувать снагу. Вранці прийде з росами рясними, Побреде на луки і в поля, А в прощанні з зорями ясними, Місяцю всміхнеться звіддаля. Зійде сонце – він у сад загляне, Пустить бісик вишніі нашвидку. Полудень із […]
Червневий ранок розсипа Гарячі роси, Шовкові хвилі стиглих трав Лягли в покоси. Стихає пісня цвіркунів Чомусь зарано, Лиш чутно щебетет солов’я – Легке сопрано. Іду у луки на зорі – Вдихаю вільно, Так легко вітер пробіга Й танцює стильно. Гуде на квіточці бджола – Пилок збирає, А перепілка у житах […]
Бывает ярко мир подсвечен, отмечен линиею берегов, будто таким он будет вечно, но изменяется он вновь. Весна пришла и мерно дышит у берегов спокойная волна, как будто бы весна колышет, мир просыпается от сна. Уже щебечут дружно птицы и белых туч на небе лёт, иссиня-ласковое небо, весна ускорила […]
Сияет солнечное небо, цветам во травах расцветать, взрывались почки на деревьях и станут листья вырастать. Белы в лесочке анемоны, под ветром им головками качать, ковром весенним ранним землю в лесу и роще украшать. За миг короткий расцветает цветами, травами земля, над нею – солнечное небо, вдали сверкают купола. […]