У січні ранки хмуряться похмуро, Колишуть тишу віти біля хат, Ховає мить у погляди зажуру, І лине час в мереживі лампад. На кухні кава, за вікном негода, Трамваїв стукіт спокій обрива, Акорди дня наспівує погода, А шарм дарує каві полива. У січні ранки темні і мовчазні, Й думки летять у […]
Пейзажна лірика
300 posts
Роси ранні вмиють квіти бузку, І з теплим проміннячком сонця Заграє барвисто – і знов я лечу, Туди, де ще пахне дитинством. Туди, де маленькими я була й ти, Туди, де бузкове цвітіння, Між моїм будинком в садок простяглось Рожевим яскравим промінням. Щоранку, як тільки почула я спів Дзвінкої маленької […]
Зима.Сніги.Дерева в білих шатах. Дорогу місяць сяйвом обійма. Іде зима вся в перлах і агатах, І дивний світ у погляді трима. Будинки.Парк.Алеї сніжно – білі. Холодний вітер гладить ясени. Вдягли берізки хустки із ванілі, І скинуть їх на дзеркало весни. Поля.Степи.Блукає тиша світом. Летять у гості зорі до землі. Фарбує […]
Згадаю зими сніжно – білі, Як хуга стукала в вікно, На склі ялинки посріблілі Ховали погляд під сукно. Крізь ніч дивились очі – зорі, А місяць стежку фарбував, Й поля сріблясто – неозорі Морозом вечір цілував. Зима вдягала в розкіш парки, Різьбила диво кришталі, Й з дахів бурульок недогарки В […]
Благословила осінь падолистом, жовтневі дні – з осіннім листом, який поволі з шурхотом злітає і рясно землю укриває. У вербочки – розлогі коси, вже жовті пасма заплелись неначе перша сивина, хитається під вітерцем рясна. Обмежують доріжки килими, та де-де вкриті листом ялинки, неначе прикрашає листопад, як новорічним виглядать. […]
Парк застигає у осінній тузі, барв щемних листопаду час, іще шипшина червоніє, скоро посиплеться на шлях. Синіє небо лазурово-чисте, дерев вершини до неба спішать, жовто-зелений лист в берези, а клену став вже відлітать. Жовтіє пасмами берізка, чи листям пожовтіла вся? Сонячні тіні – тонкі й ніжні, лист клену […]
Падолиста жовті кольори заплуталися в килимку трави, прикраситься зелений килимок, де точка – жовтенький листок. Дерева спорожніли, де лісок, і зеленіють хвойні від голок, потужні вікові дуби гублять коричневі листки. Листковий килим шарудить, у кроні вітерець не спить, веде дорога попри ліс, триває листопаду світ. Трав зеленіли […]
Загорне в темноту пройдешній день Вечірній час з прозорим силуетом, Й таємні звуки приспаних пісень Дощ поєдна з майстерним піруетом. Фантомна ніч. Мов злякані двори. В калюжах сон безжально розчинився. Завмерли в парку мокрі явори, А вітер тихо в гіллі зачаївся. У таїні й мовчазності ночей Сльота пливе штрихами на […]
Я вчора з сумом осінь проводжала, Прощаючись, бажала їй добра, І літо бабине у згадках обіймала На схилах Хортиці і пагорбах Дніпра. За нею буду часто сумувати, Згадавши запах яблук у саду, І встану ранком чаєм зігрівати Холодний день, що ковза по льоду. Про себе осінь нам ще нагадає, Коли […]
Сумує небо. Сонце зажурилося Змарніло поле.Стихло, бо втомилося. А вітер – гілля струни налаштовує, Туманом срібним ранки обціловує. Затихла річка, в небо задивилася. А хвиль краса до берегів прибилася. Шепоче бір есеї з суму створені Про дні журби, що осінню впокорені. Брунатний лист приліг – не обзивається, Дощами він холодними […]
В день ясний, Коли земля палає золотом, Й манить сад осіннім солодом- Холодно. Від похмурих днів сумних, Від дощів, що стеляться калюжами, Й від вітрів, що з крилами стодужими- Холодно. Від бездушних слів людських, Від чужого погляду байдужого, Що знесилює здорового й недужого- Холодно. Від невиправданих втрат, Що з журбою […]
Осеннее солнце не греет, Оно для декора – не боле. Октябрь живет, как умеет, Играя привычные роли. Он огненный рыцарь-воитель И мытарь с ободранной кожей, Небесный владелец Юпитер И висельник на раздорожье. Он неумалимый бездельник, Трудяга-Сизиф у вершины, Лучистого Хорса подельник И всеистребляющий Шива. Он комедиант по контракту И стреляный […]
Одягла берізка Сукню золотисту, Юний дуб шаріється багрянцем, Сипле осінь щедро Ніжним падолистом І кружляє вихористим танцем. Крилами змахнуло Стоголосе літо, Узяло у вирій теплі грози, Хризантеми терпким Сніжно-білим цвітом Сповіщають нам слабкі морози. Туман гаєм бродить, Стелиться полями, Полонив зажурену тополю, Сонячна берізка Золотим листочком Тихо зігріває […]
Вишиває Осінь вербам жовті коси, Вишиває кленам золоте вбрання, Вишива тополям, вишням і березам Жовтим і червоним, срібним й золотим. Вишиває Осінь айстри й хризантеми, Застеляє Осінь жовті килими, Інкрустує Осінь ягоди калини, Грона винограду і горобини. Тче тумани Осінь, розстеля над полем, Диригує Осінь тихий падолист. Надсилає Осінь жовтий […]
Грає осінь сонату на струнах моєї душі, звуки нечутно злітають десь у сяйну височінь. Вплітаються в музику вітру, у шелест листків золотих, у запах останніх вже квітів, у сльози дощів проливних. Симфонія осені лине над лісом, над містом, селом, дзвенить у полях і долинах прекрасна і дивна, мов […]