. . ВЕСНА ІДЕ, ІДЕ… . .І знов Весна іде, красу несе, . .І Квітень гарні барви розкидає. . .А тій красі радіє знову все, . .І я повітря вранішнє вдихаю. . .Цієї дивовижної пори, . .Здається, й сонце […]
Пейзажна лірика
936 posts
Какое же ты красивое! И в дождь, и в жару, и в метель. Сонное, не разбитое Криками тысяч людей. Как ты прекрасно, весеннее – День ото дня светлей. Твоей напитавшись энергией, В новый ступаю день. Ты ясное, теплое, летнее И влажное от росы, Люблю я в минуты рассветные, Как в […]
Небо готовится встретить весну – Яркие рыжие перья надело. Вроде и время подходит ко сну, Небу до сна нет дела. Яркие перья – багряный закат. Дни жарче намного, чем ночи. А небу оранжево, что говорят – Небо весенним быть хочет. Птицы курлычут и кличут тепло, Домой возвращаясь смело. Багрянец у […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/obylnye-snega-v-okruge/ Тропинка во лесочке покажет ягод точки, на кустиках и вербах там ветерку шуршать, летит он густо с неба, шуршит в высоких стеблях и снега бросит горсти с высот берёз опять. А птичий голосочек звучит ещё чуточек, весну нам наколдует, весна скоро придёт, а пока – снежны горы, […]
Тихая деревня, домик на лугу, Ветерок качает уток на пруду, Барышни – берёзки скромненько стоят. И о чём- то тихо с ветром шелестят, Яблоки поспели бабушке в саду, Я по узкой стёжке прямо к ним бегууу…. Нет уж той деревни… Да, и дома – нет… Только мне всё снится тусклый […]
И снова Крым, и в каждом фото Я узнаю тебя сильней, Я знаю, как любить кого-то, Не замечая серых дней. В цветах миндальных цвета мая Я слышу пчёл неровный гул, Весенний бриз опять играет, Не разжимая мокрых скул. Под снежной шапкой стынут горы, Зубцы и плАто – всё в снегу, […]
Мы для кого-то в жизни незабудки, Неидеальны в каждом лепестке, Нас помнят годы, месяцы, минутки Быть может с грустью, может налегке. Приятно быть в чужой душе хранимым, Пусть незабудкой, розой, лепестком, Но и у нас есть тоже незабудки, И в нашем сердце – незабудкин дом. 08.04.2021
Обильные снега в округе вдруг зажурчала ручейком, недолго песенка звучала и вдруг утихла вечерком. Журчит вода в овраге и превратится в ручеёк, что раньше белым побывало, что засыпало не чуток. То первое весны звучание и ветра яростного шум, решение вдруг прошептали, от тягостных избавят дум. Шатались ветки […]
Слухай, що я сьогодні помітила. Сніг лапатий танцює у квітні. Тихо в очі мете, наче віхола. А під снігом цвітуть перші квіти. Первоцвіти й приземисті крокуси. І зелена травиця під снігом Із весняних дивується фокусів, Зігрівається снігом і сміхом. Небо сіре в калюжах купається. Хоч би трішки засяяло сонцем! Бач, […]
Ген-ген за небокрай сідає сонце, Наче в рай потрапило рідне село В проміння світла – І дня неначе не було… Останній промінь посріблив Вербу та вільху у долині, А соловейко на калині Затих, до нового світанку. Лиш у траві, зелений коник виграє Свою мелодію до ранку. На землю опустила чарівниця […]
. . ЗАКОХАНА ВЕСНА . .Прийди, прийди, коханий мій, прийди, . .Весною ніжно – любо покохай . .Та сонцем притулися, підійди, . .І вітром теплим тихо завітай. . .Ти небом глянь у очі голубі, . .Умиротворення на мить даруй. . […]
На доріжках – бігуни, де їм мчатися, куди? А за ними пес біжить, за господарем спішить. Вівчарка Флора пробігала, зігнала круків чорних всіх і далі за хазяїном помчала, бо спорт тут також і для псів. Качки лиш крякнуть вдалині, далекий берег – у імлі, і обриси зникають берегів, […]
Свежий ветер прилетал, привет будто передал и он ветки верб шатает, чуть плакучими кивает. Тут шиповника колючки дрогнули как будто ручки, мелкие бежали пузыри из проталин у воды. Отразились рощи в ней и бежали всё быстрей по поверхности круги, и чертили линии. Берег осоку растит, она берег […]
Розлилося світло балками і степом, Розбудило поле сонне край села. Загравало сонце із блакитним небом І теплу раділа юна ковила. У гаю береза пригощала соком, Їй косу по-пояс вітер розплітав, З верболозу чути цокання сороки Й спокушала свіжість соковитих трав. Марила долина літом кольоровим, Снились їй ромашки й крила ластівОк, […]
Кактусы тоже цветут, как и розы, Кактусы любят и плачут порой, Людям колючки даются на слезы, Чтоб уколовшись, ты знал, что живой. Но под колючками бьется упрямо Гордое сердце в защитной броне, Кактус – дитя африканской саванны, Страж изумрудный на вашем окне. 31.03.2021
Наконец я иду по Весне, улыбаясь теплу, Слышу птиц голосистых весенне-душевные трели, Я сегодня сниму свою куртку и шарф распущу, Обещали +20 на солнце на этой неделе. Наконец мои легкие будут свободно дышать, Вместо льда и мороза вдыхая пронзительный воздух, Я устала надеяться, верить, неистово ждать, Когда снова весна, когда […]
Край городу на межі Зацвітає слива, Так приємно на душі Бачити це диво. На біленькі пелюстки Бджілоньки сідають, Буде значить восени З щедрим урожаєм. Поки що ж сливонька та Своїм цвітом манить, Який гілки огорта, Мов туман-серпанок. 2019 р.
Снило-весніло, зорями сипало. Водами талими землю омило. Дихало ніжністю, грало туманами. Тихо чаїлося. І в душі жило. Ранками вабило. Ночами мучило Дивне чуття незбагненної радості. Щось має статися! Скоро вже трапиться! З сходу летить вітер багатогранності. Бачиш, як кольором грає у затінку? Чуєш, як перші мелодії повняться? Десь там за хмарами […]