. . “ЯКА Ж КРАСА, ЦІ ЛІЛІЇ ЧЕРВНЕВІ! В ПАХУЧИХ КВІТАХ – НЕБА БОЖЕСТВО!..” . .Кожна пора року – золота осінь, білосніжна зима, заквітчана весна – гарна і приваблива, улюблена і зворушлива по-своєму. Та найпрекраснішим, найчарівнішим, наймилішим є неповторне літнє квітування, яке виграє всіма барвами веселки, особливо у […]
Пейзажна лірика
424 posts
Сірим небом блукає осінь Лише згадує просинь – знак, Сивим полиском у волоссі, Що колись все було не так. Промінь дражнить застиглу тугу, Що не можна вернути час, Тільки вітер жене напругу, Наче струмом прониже враз. Осінь бродить, шукає очі, Що іще не бояться злив. Чи надійдуть часи урочі Ті, […]
. . ДОЩ ІДЕ… . .Ось дощ іде – так довго ми його чекали. . .А дощ іде – Земля все п”є – вбирає воду. . .І дощ іде – ми ГОСПОДА давно благали, – . .А дощ іде. – Цей дощ […]
Прокинувся світанок від пісеньки дзвінкої, Поглянув – на калині маленький соловей Витьохкує-виводить веселої такої, Заслухвся – не вгледів, як ранок вже іде. Пташина ж все співає, та так вже задушевно, Розчулився і ранок, пустив сльозу-росу, В долоні заплескали у лісі всі дерева, Погожий день вподобав теж пісеньку-красу. А коли вечір […]
Той вітер-бешкетник ховався у гі́ллі, В смарагдових кронах дерев. Він, ніби маестро, який на дозвіллі З’єднав шерех листя в шедевр. Ось чути спокійну мелодію вальсу, Ще мить – наче твіст залунав… Прислухайся! Чуєш? Це ж лірика Брамса! Ритм джазу вінчає фінал.
Карпатських гір торкнулася душа, Яке це диво Божої природи: Смереки ніжно ріжуть небеса, Так величаво сонце з гір виходить. А трави пахнуть ,краще всіх парфум, Мов килими, квітують полонини, Трембіти голос розганяє сум, Купаються у хмарах верховини. Смарагдові ялини гомінкі Легенди вітру тихо вповідають У говір той вливаються струмки, […]
. . ТАК ПАХНЕ НІЖНО ЧАРІВНИЙ ЖАСМИН . .Одного дня, весною на світанку . .Я глянула в своє улюблене вікно, – . .Травневий дощик із самого ранку . .Ішов – моросив, як і ГОСПОДОМ дано. . .Трава зелена тішилась – раділа, . .Виблискувала тисячами диво-барв, […]
Подих колише тишу, Подих у неба синь Здійметься стрімко птахом Краплею впаде вниз. Подих розкрає хмару Промінь розсіє мрії Плекані неба оком Над полотном землі. Вишиє літо тиша Власні пісні – веселки Вітер знесе додолу І заховає на дні.
Весна така красива, Господи! В садах не чути самоти, а осінь знову ставить досліди, і поливає ті сади. За комір лізе прохолодою, стирає з неба голубе, і утішається негодою, і квіти поспіхом скубе.
“Місяць май” Місяць май, зимова куртка теплий чай То дощ, то сніг ну зазвичай Десь світить сонце через край Ще й вітер рве, хоч утікай А був же травень теплий, світлий І настрій мав ласкавий, літній Куди він зник? Де загубився? Календарем хтось помилився… Це підлі Мая племена […]
. . “КОЛИ ЦВІТЕ ЗА ВІКНАМИ ЖАСМИН…” . .Така назва чудової зворушливої поезії, яку написала НАТАЛЯ ДАНИЛЮК. Пропоную і вам прочитати, бо віршовані рядки так припали мені до серденька, що здається, неймовірний аромат цієї біло-золотої квітки заполонив не тільки […]
. . КОХАННЯ НЕЗЕМНЕ В ОБІЙМАХ ОСЕНІ ПРЕКРАСНОЇ . .Світив місяць – місяченько угорі . .І нічка тиха, зоряна була . .О тій осінній і золотій порі, . .Яка в село моє давно прийшла. . .І за видноколом соняшник кружляв, . .Вбирав останні в Сонця […]
Розриває ущент Роздирає на клапті Лютий вітер пронизує наскрізь І опік опалює мить. А здавалося -все, Дим гіркий від опалого листя, Але досі болить і сльозами застелює погляд, Не зморожує холод і вітер не зійде дощем
Весна не має права сумувати, Душа її квітує і цвіте, Їй нічого під маскою ховати , Бо серце в неї чисте і просте. І білий цвіт весни такий цнотливий, А небеса відкрито – голубі, У неї вдача молода,грайлива, Нехай весна життя дарує всім.
У величі стоїть травневий ліс, А в нім життя вирує незбагненне. Десь чути соловейка ніжний свист, І цвіркунів оркестр,звучить шалено. Шпак із дроздом ведуть веселий діалог, Вітрець розчісує дерев, зелені скроні . У цій гармонії панує тільки Бог , Бо все створіння у Його долонях. А квіту, скільки квіту навкруги, […]