Вечірній спокій небо огортає і сонце виднокрай торкає, золотом світить горизонт, доповнює проміння тон. Біло-сині небеса, вже темніє їх краса, забриніли стовбури, креслять лінії чіткі. Іще в плетиві гілля не почалась листя гра, сухе де-де зашелестить і чагарник іще не спить. З вечірнім спокоєм шумить, та спокій […]
Пейзажна лірика
243 posts
Ой, у лісі, у лісочку шила веснонька сорочку, біле тло враз зашивала і низинкою низала. А по тій по вишиванці вишивала сонце вранці, жовтенькими ниточками ясне сонце з променями. А по тій по вишиванці – синє небо із хмарами, білі хмарки розбігались, небо синім зоставалось. Шила по […]
Сонце і тіні, тоненькі і рівні, темніють доріжками, побігли моріжками. Охороняв коток доріжки поворот, не заважав гулять, до парку завітать. Гора із каменів, пісочний колір цвів, над ним стримить сосна висока зелена. Додало колір небесам світло сонця і весна, запрошувала птицю селитись і гнізда мостити. 14.03.2019.-23.04.2019. […]
Звучала песня на ветру, или то птичий глас в бору, что звонкою польётся трелью, как будто заливается свирелью? Вдаль уплывают облака, слегка сверкают белые бока, а в небе голубом, чудесном слагает жайворонок песню? Исполнит песенку на высоте, а с ним уже бывать весне, и смотрит в воду из […]
*** Моя земля озвалася красою, Духмяно-п’янко мружиться трава – Вже досхочу напившись, мов водою, Іду босоніж стежкою в дива. Іду туди, де мріялось дитяче, Щоб осягнути велич і красу, Щоби роса, яка в світанках плаче, Явила усміх в сонячну ясу. Вітають чистим подихом джерела, Старі каплички кличуть в […]
*** Тихо струна зачіпає струну Дивним якимсь камертоном І роздаровує ніжну весну Навіть своїм напівтоном. Білі пелю́стки стають замість нот, Склавши мережку слухняно – Пише натхненно душа у блокнот Музику легко-весняну. Десь через паузу, взявши акорд, Навіть примруживши небо, Вже, геніально створивши комфорт, Струни єднаються в пари. 15–17.04.2019
Вже веснонька торкає світ, переступає крижаний поріг і злежані замети у ліску, поверхню сіру, льодову. Дзвенить пташиними піснями і озивається з дятлами, і карканням ворон удалині, і співом півнів у селі. Лісок пташиною дзвенить, маленьке горлечко тремтить, пісні співає безупинно, весна – така тепер причина. Іще роздягнуті […]
Ой, у небі хмари низенько засіли, а чи дощем рясним пролитись хотіли? Ішли хмари низько, за гору вчепились, ураз дощем рясно на землю полились. Дощику із неба, рясно проливайся, хоч в ярах – замети, але розливайся, задзюрчить в потічку швидкая вода, буде бігти річка, а дощик співа. Заспіває […]
*** Цвіте черешня, поцілована дощем, І абрикоса тихо горнеться у вельон – Весна дарує сподівання тихий щем І відчуття, мов од спокусливого хмелю. А білим цвітом ген вальсує тихо дощ І його ритми заколисують чекання. Отак ідеш між таїни життєвих площ, Переживаючи прощення і прощання. Цвіте навколо надихаючи […]
Мої Мальви Я люблю Вас, мої ясні Мальви! І запам’ятайте навіки таку деталь Ви, – В якому б я далекому не був куточку світу, Буду пам’ятати красу Вашого буйноцвіту. Так вже склалася Рожі-Мальви доля, – На Вкраїні вкоренилась Ваша воля. Тут Мальвів Батьківщина та своя земля. Я вам […]
Креслять високі ялини на льоду – тіней прямі спини. потужною громадою сіріє лід, ще час його не збіг. Ще сонце силу не дістало, щоби замети всі пропали, у кризі є проталин слід, де потічок підземний біг. Там джерело тече підземне, потужно виринає вверх, але не тане лід ще […]
Котики вербові, пухнасті і чудові, вони бочок наставлять з цупкого пальтечка, неначе відеречко на світ весна дістала і вітром обвівала, і стала розкривать. Над ними – небо синє, з краплинами густими – сіренькії гілочки і зелені листочки, скоро весна покаже, хоча місяць мінливий, та знову коти милі пухнастії бринять, […]
Мир вокруг в дремотном ожидании, рыже-чёрной линией рисунок берегов, как будто глинистою стаей замирал по краю берега рогоз. Белизною снег подсветит, стебли к воде клонил рогоз, тает снег и дождь отметит поверхность капельками вновь. Дождь вместо снега моросится, на вербах тает с ночи лёд и падает в озерное […]
В останній день зими проб’ється сонце із височини, неначе дивиться в вікно, щоб дарувати нам тепло. Сірі хмари горизонт закрили, промінням перешкоду подолав і заглядає у віконце яскравого проміння вал. Реклама, магазини і доріжки, порожні сквери і немає трав, гілки тополь іще без листя, весна не дарувала шал. […]
У погляді всміхається весна, Кокетливо ще бавлячись волоссям, І, мить затамувавши, із вікна Вже лине яблуневим суголоссям. У погляді – мереживо краси Обіймами дарує насолоду, А поряд десь квітневі голоси Оспівують жіночу її вроду. У погляді ще ніжиться любов, Все бавлячись пелю́стками звабливо, І трепетно, у дотику обнов, […]
Чи це весна у ліс вже заглядає й замети сонцем доторкає, летять промінчики-гінці і долетять в усі кінці. Заглянуть вже під кожен кущ і там посунуть тінь чимдуж, накреслять тіні на снігу і на дорозі до ліску. Повзуть за сонцем денні тіні, ішов хтось далі у гущавину, сліди […]
Намалюю весну яснооку, Юну жінку, що усміхом сяє І до сонечка рученьки білі Простягає й світанки вітає. Стелить килим красивий із квітів, Радіє чудовій природі, Немов би до нас промовляє – Сумувати не треба…Годі! Ви погляньте на ранню весну, Все в природі навкіл оживає Пташки гнізда свої будують, Щебетання […]
Может так весна незримо наблюдала здесь за февралём? А он последний очень зимний, но ему встретиться с весной. Опять запели звонко птицы песенки чудесные свои, как будто гимн весне слагают, за февралём она спешит. В ветерке туманного безлюдья прелестью земною полон лес, озеро со льодом, а люди не […]
СонцеСіті блись та блись, буде для землі сюрприз, засівання теплом знову, із землею є розмова. Іще темно при гіллі, наче згаслі ліхтарі велетні-дерева, тягнуться до неба. Сонно небеса сіяли, рясно промені зсипали, білі хмари посувались і перинами послались. Ще калинка з ягодами, є гілки, щоб з снігурами […]
Сверкала крыша первою сосулькой, снег катится из крыши и блестит, вода обильною сочилась струйкой, тишайший звук уже летит. Звук капели – тихий и чудесный, со стволов высоких лес вторит и песни птицы звук прелестный от старых верб уже летит. Звук песни звонок не напрасно: скоро весна в лесочек […]
Весняні сни колишуть світом, в якому котики неначе сплять, пухнасті котики сон доторкає і вони з пальтечком висять. Буває ще туманним ранок, та скоро світло осяйне і ранок з синявою неба, день уже сонячним буде. Хмариною пливуть по небу поїздом сірим в далечінь, потягнеться під ним землею легенька […]
Иголки ёлки замерзали, но таяли, сосульками блестя, и капельки слететь желали, но на морозе не упасть пока. Начало февраля стучится, в чём разница бывает с январем? А что звучит уж голос птицы, ей даже холод нипочём. Ей нипочём мглистая высь тумана, замёрзшие пустые берега и лучик ни один […]
А ви не мріяли з лелекою Постоять на одній нозі? Чи птахом полетіть далеко, Чи покупатися в росі? Чи покачатися в травичці? Чи перегнати струмО́к в річці? Зануритись лицем в ромашки? Побавитись в руці з букашкою? Послухати жука дзижчання, Листочків тихе коливання І пташок гомінливий спів Та вітру трепетний порив? […]
В квітках заблукало телятко, Острах в дитячих очах, На луки попав «спросоннку», І подив в маляти і страх. Мов сонечко – білі ромашки, І неба блакить васильків, Неначе попав він в казку, Та вперше в житті без батьків. Навкруг все купалось у квітах, І в запахах прянних трав. Вони пахли […]
Бавлять хмари небокрай, сиві хмароньки приймай: наче морем попливли, сірі хвилі пролягли. Ще порожні дерева і торішня ще трава відтінками виграє, горизонт їх єднає. А високі ялини – від небес і до землі, як ракета в небеса збиралася зелена. Котики пухнасті на гілках висіли, вже тепла і […]
Підсніжник перший – диво весняне! У нім весни голубоокої безмежність, Всміхається крізь промінь золотий, Зима втрачає поступово свою власність. А березень – крилатий і стрімкий, Нестримний, юний, наче хлопець чорнобривий На землю сипле пригорщі надій, Щоб зацвіла вона в прекрасному пориві! У небі заспівають журавлі, З країв далеких повертаючись додому, […]
Немає дива, як весна, Уся – від березня до травня! Поглянь – землі краса прадавня Твоє єство зцілить сповна. Побудував хатинку кріт, Якась личинка боки гріє… І глід так густо зеленіє, Так біло сяє перший цвіт. Мурах стурбована юрба Кудись травинку потягла, І в свято не дріма бджола – Пилок […]
На Водохрестя небо усміхнулось, синява неба натягнулась на дерев колючі плечі, на найвищі без малечі. У льоду заблищало сонце, кристалом ніби шибка у віконці, а сонце пробирається крізь стовбури, щоб освітити снігові горби. Пробилось і камінням заблищало, кожним променем лічило і дістало, і так залишаться в снігу сліди, […]
«Запах Меду» Загуділи дружно бджоли Шумно стало у дворі Бджолярі, із шаф дістали Свої маски, й димарі Це весна прийшла духмяна Зігріває нас теплом І забувши про всі справи Поженуся за ройом Зацвітуть сади пахучі Сніжно білий їхній цвіт Розлились луги квітучі Й замуркоче сивий кіт Запах меду мене […]
За сонце небо зачепилось і хмарами себе укрило, сірими потужними хмарами, але і білі здоганяли. Вітер літав по виднокрузі, хитав дерева, та навкруги кущі ще у сніговому полоні, а вітер буйний і не сонний. День весь бував із сонцем, блищить асфальт, як із віконця проміння щедро розкидає, це все вода […]