З ОДНОГО БОКУ ФОБОС
З одного боку Фобос, з іншого — Деймос.
День — сирий, як базарне м. ясо.
І хочеться, просто сівши у «лотос»,
розслабить обличчя втомлені м. язи,
вгору підняти похмурі брови —
ті, що ставлять усе під сумнів.
Тиша ховає пустелі й діброви,
кельтські молитви і тупіт гуннів,
Тиша ховає зірки джезві.
Зроби-но хоч раз, хоч один свідомий
Подих в житті, відкриваючи Всесвіт,
в якому ти завжди будеш як вдома.
Тиша ховає нестримні річки,
Сміх бушменів і вигук перський.
Тиша ховає усі твої звички:
добрі й страшні, непомітні і кепські.
Тож хочеться просто скласти долоні:
В груди — повітря, пальці — як ґрати.
Танцюють думки, наче хвойдисько на пілоні
І все, що ти можеш — це просто спостерігати.