Чи я ж надишуся тобою,
чи наторкаюся коли?
Якою ж долею рясною,
за руки взявшись, ми пройшли!
Якими квітами п’янили
весняні росяні луги!
Яка в очах буяла сила!
Які стрічали береги!
…Лякає осінь безгомінням,
дощі оплакали тепло.
Вже й сивина пуска коріння…
То що ж, минуло-відгуло?
Та поверну до стін зеркала.
Нехай посрібнена коса:
в любові діток ми надбали,
у їх очах — моя краса.
І буде нам по тій любові:
їх радість хату зігріва.
В дитячім світі калиновім —
батьківських успіхів жнива.
Та лелечат вже кличе небо…
Для них — весь світ, пустіть же в лет!
А я щовечора для тебе —
осінній, вистояний мед…
Автор публікації
Коментарі: 13Публікації: 15Реєстрація: 13-07-2020
Достижение получено 13.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Достижение получено 03.09.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
