Для голосування необхідно авторизуватись

Бівер-лівер

                    «Я зірвав цей вереск рожевий

                      Осінь довершилась значить в дорогу…»

                                                              (Гійом Аполлінер)

Колись давно коли були ще молоді і я, і світ, мандрував я волоцюгою разом з ватагою старателів по землі канадській. І якось в горах я забрів в ущелину де текла Бівер-рівер. Вражений красою тих Богом і людьми забутих місць я написав таке:

В ущелині моху м’якого

І білих солодкавих квітів

Живуть будівничі греблі –

Дерев’яних важких загат,

Що зупиняють течію річки

Чистої Бівер-рівер,

Живуть волохаті муралі вільні,

Будівничі з очима сутінок,

Пухнасті дереворуби,

Чапленогі пірнальники

У ставки одвічного лісу,

Вусаті дегустатори

Солодких судин ясена,

Монахи вдягнені в шуби,

Хвостаті шукачі істини,

Водяники-відлюдники,

Носаті прочани іжакових хащів.

Вони мені шепотіли

Про таїну вільхи,

Про одкровення кленів,

Вони ніч стоножили

Плюскотом колючої гілки,

Яка падає в воду

Прозорої Бівер-рівер,

Де марно шукав я піщинок

Металу жовтого сонця,

Яке зазирає так рідко

В ущелину Бівер-рівер.

1

Автор публікації

Офлайн 13 години

bratlibo

987
Коментарі: 46Публікації: 688Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій