Для голосування необхідно авторизуватись

Довершено: Місто Мертвих Дерев

                                «… І летять з наріканням і дзвоном

                                     В імлу, в нескінченність, у простір

                                     Дерева і мертві, зливаючись в пам’яті…»

                                                                               (Еміль Верхарн)

Мертві дерева

Собі збудували місто:

Може тоді, коли

Вони були ще живими,

А може тоді,

Коли стали сухими і мертвими

І місто будували їх тіні.

Може.

Я блукав крутосхилами,

Відчуваючи ногами каміння,

Повертаючи зморшки обличчя

До жорстокої дівчини Сонце,

Бачив як мертві дерева

Застигли в пориві

Здіймаючи гілки-руки

До пустелі синьої Неба,

Летів над рікою Часу,

І раптом жахнувся:

Я потрапив до міста –

До Міста Мертвих Дерев.

До міста Самайну вічного,

Міста вічного падолисту,

Міста, де все застигло,

Де рухаються тільки тіні

І щось мені шепочуть –

Тільки мені,

Бо ніхто їх почути не здатний.

Місто застиглих вулиць,

Місто мовчазних перехожих,

Місто вічної тиші,

Де не співають птахи,

Лише стукає дятел-гробар:

Ніби заколочує цвяхи

У домовини-тіла,

Ніби то він бургомістр

Міста Мертвих Дерев:

Птах з червоною шапочкою.

1

Автор публікації

Офлайн 14 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій