Для голосування необхідно авторизуватись

Довершено: Місто Попелу

                                           «Ніч в зимні небеса свою підносить чашу…»

                                                                                            (Еміль Верхарн)

Місто,

Яке засипало попелом

Сірим, наче кроки Господаря в сутінках,

Попелом

Спалених душ єретиків

Чорної віри старих дерев

Білого запашного цвіту,

Твердих блискучих горіхів:

Старі дерева теж моляться:

Богам потойбічної темряви:

Вони просто не знають,

Що смерть – це вогонь,

Це сліпуче світло,

А не густа пітьма.

А Місто все засипає попелом,

А диваки-люди:

Шанувальники кави,

Поціновувачі містерій.

Громадяни Міста Попелу

Все думають, що то не попіл,

А пелюстки дерева Фудзіяма,

Що то не дим, а квіткове марево.

Попелясті міщани

Споглядають свої чорні сорочки і плаття,

Виглядають з вікон сажотрусів чорних,

Готують свої марципани

На сковорідках кіптяви.

Піддані свого короля попелястого

Думають, що вони діти темряви,

Сини і дочки синьої ночі,

А вони лише кваки

Ставка з камінними берегами,

Де замість води попіл –

Все той же сірий попіл

Душ, що палали на площах

Автодафе мовчання.

Я посадив свої серце

Замість куща трояндового

Серед площі Великої Пустки

Міста Сірого Попелу.

Може щось виросте.

Може.

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій