Для голосування необхідно авторизуватись

Епоха великої осені

«Настає пора,
Коли зірка Да Хо все нижче…» 

                                                                   (Лі Бо) 
В’яне епоха, квіти відходять в ніщо, 
Стає минулим весна кольорів і літо, 
Велику ріку перетинає жовтий дракон, 
Між сторінками пожовклими «Весни і осені» 
Вчителя вічності та ритуалу забутого 
Побачив суху квітку пу-гун-ін, 
Зрозумів, що нині епоха Великої Осені, 
Епоха Занепаду
Прийшла в край весни дочасно, 
Прийшла в країну квітів,
На землю ніжного лотоса. 
 Принесу я офіру вином рисовим 
Синім, як наші мрії, 
Семи Зіркам Неба. 
Збудую великий човен 
Кольору темної яшми 
І відпливу від берега 
 Цієї дочасної осені, 
І попливу на пошуки 
Квітучого білого лотоса 
До берегів далеких 
 Вічновесняного царства У. 
 Над баштами Тай Юань
Сходить (як завше) Сонце, 
Я дочекаюсь, як західний вітер 
Відкриє нарешті ворота, 
І зацвітуть сто квітів…
1

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

bratlibo

1 154
Коментарі: 46Публікації: 854Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій