Для голосування необхідно авторизуватись

Крімптан Мак Фідах

                              «Барди Ірландії співали про те,

                                що якщо доблесний муж хоробрий в битві

                                і небагатослівний у хвальбі,

                                то в його жилах тече кров гелів…»

                                                                         (Скела «Битва в Тальтіу»)

Надворі весна – час радості, але я споглядаючи квітучі вишні чомусь думаю про сумного короля Крімтана Мора МакФідаха та про людей, що померли оплакуючи його.

Отрути повний келих у руці сестри.

Король, мудрець сумний, філід –

Ти так невчасно вийшов з гри,

Яку чомусь життям назвав друїд.

Твій гейс простий – не домагатись слави

Ти не жадав ні трону, ні корони

Ти їх прийняв як непотрібний дар.

Коли в крові палахкотів підступний жар,

Ти пізно усвідомив зраду.

А був самайн – ірландці гнали стадо

В зимові стійла. І ділили урожай.

А ти покинув тіло і летів в ирай

Чи то у сід. Що думав ти в ту мить?

Що думав ти – король могутньої держави –

Ірландії? Про що ти жалкував?

Які страшні епохи ти передчував?

Про море? Кораблі? Про кинуті фортеці

В чужій землі? Чи про чужинців

Які покору принесли як данину?

Чи про Ірландію, як нині чужину?

Чи може просто: «Цей самайн

Мені не пережити. Я порушив

Свій гейс. Одне лише – свій гейс…»

А був самайн – друїди ворожили

КидАючи в багаття кістяки і жИли

Офіри…

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 140
Коментарі: 46Публікації: 840Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій