Для голосування необхідно авторизуватись

Мовчання долонь

                                «Мовчання, мов переплавлене золото,

                                  В обвуглених до кісток

                                  Долонях…»

                                                                        (Пауль Целан)

Мовчання –

Легке, наче подих пролісків

Несу в долонях

Якими вчора

Виряджав у політ залізного птаха.

Мовчання –

Кидаю його насіння

У землю, що пахне тліном.

Бо мовчання – це дерево,

Яке виросло з попелу,

Яке зеленіє листками майбутнього,

Яке бубнявіє плодами прийдешнього.

Мовчання.

Його важкі зерна

Тримаю в долонях обвуглених –

В руках алхіміка,

Що плавив золото слів

З олова сірих днів Днів Судного Дня.

Останню офіру

Вершу вперше не медом – глиною,

Виліплюю глиняних коників –

Тіней крилатих вершників,

Що скачуть між білими хмарами –

Сонцю назустріч каливовому.

Мовчання.

Слухаю його одкровення –

Голос білого неба

Весни давно очікуваної

Весни сумної. Весни трагічної.

Весни вічності. Весни майбутнього.

1

Автор публікації

Офлайн 13 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій