«Ціную час, як блідне пломінь дня…»
(Томас Мур)
Коли судний день настане
Осіннє небо чорним апокрифом
Сховаю в торбу спадку слідів на піску.
Сезон буде твідовий
(Навіть Бог буде вдягнутий в твід):
Наче нині: листяний одяг осені.
Коли судний день настане
Каганець ліхтаря задмухаю:
Бо я теж ліхтарник –
Ні, не в юності –
Хоча ходжу-засвічую
Чи то засвідчую,
А як світанок: гасити-задмухувати,
Бо роси замало – вкотре,
А світанки юних мрійників
Фіалками – марсіанські,
Трояндами – флорентійські,
І все над Дубліном –
Містом зайд-вікінгів
І веслярів синьооких
У море закоханих.
Коли судний день настане
Зніму з вішалки
Пінджак тартановий з карманами
З вовни овечої тканинений, шитий-латаний
Кравцем клану О’Ґаллагер.
Коли судний день настане
Відчинять всі двері горіхові
Ірландці
В кожній хатинці комірковій
І підуть дорогою кам’яною
Чи то рокованою
А слідом за ними їх ясени
Коріннями шкутильгаючи
Листям співаючи.
Не забудь тільки свою скрипку, майстре
Не забудь…
Автор публікації
Яскравий коментатор
Достижение получено 02.01.2024Титул: Яскравий коментатор