Для голосування необхідно авторизуватись

Серед неіснуючого

                                      «Дні мої, мої дивні діти,

                                        Віддав вас вольній волі.»

                                                                 (Майк Йогансен)

Луна засипаних криниць

Мені кричить услід – мені, старому,

Я небо споглядаю впавши долілиць

І п’ю з хмарин важких прозору воду.

Я спочиваю у тіні дерев, які ще не зросли,

Які обабіч шляху ще не виткнулись з землі,

З блискучого насіння ще й не проросли,

І дивлюсь на істот, що вуха чималі

Не виставили з хащів кропиви

Глухої, як і мій нещасний край.

З минулого ведуть мої сліди –

Грай, конику трави, свої катрени, грай!

Я – «вічний жид» – блукаю в пошуках води

Живої – в сьогоденні заблукав,

Але живу в майбутньому –

Серед його віршів, його заграв.

Мій костур тріснув і дірявий плащ

Та я апостол. Серед темних хащ

Пророчу равликам про їх Армаґеддон,

Про Будду зайчиків і про метеликів закон

І бачу, як із хворої землі

Замість зела й трави

Ростуть ножі

Ростуть…

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій