«Одного разу мене побачив рудий вовк
Коли я йшов своїм шляхом…»
(Рігведа. Гімн «Місяць у глибині води…»)
Хотів показати
Своїм черевикам стоптаним
Богом забуте село
Серед пагорбів загублене
Старої сумної Ірландії.
Аромат гербати.
Занесло мене снігом
У краю без доріг, лише
З кам’яними стежками
Які всі ведуть до Дубліну
(Даруйте за каламбур).
Гріють небо легенд
Самотніми вогнями
Сумні люди
У картатих кільтах
Кольорів клану вогню…
Над хатками
З дикого каменю
Комини курять невідомістю.
Ми теж
У порожнечі розтанемо
Як цей дим…
У дзеркалі своєї душі
Бачимо дивні тіні…
Зимові дні.
Холодне сонце.
З океану вітер
Сирий та недобрий…
Автор публікації
Коментарі: 54Публікації: 1064Реєстрація: 11-04-2020
Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 02.01.2024Титул: Яскравий коментатор