Для голосування необхідно авторизуватись

Стоптані черевики

                                      «Одного разу мене побачив рудий вовк

                                        Коли я йшов своїм шляхом…»

                                                           (Рігведа. Гімн «Місяць у глибині води…»)

Хотів показати

Своїм черевикам стоптаним

Богом забуте село

Серед пагорбів загублене

Старої сумної Ірландії.

Аромат гербати.

Занесло мене снігом

У краю без доріг, лише

З кам’яними стежками

Які всі ведуть до Дубліну

(Даруйте за каламбур).

Гріють небо легенд

Самотніми вогнями

Сумні люди

У картатих кільтах

Кольорів клану вогню…

Над хатками

З дикого каменю

Комини курять невідомістю.

Ми теж

У порожнечі розтанемо

Як цей дим…

У дзеркалі своєї душі

Бачимо дивні тіні…

Зимові дні.

Холодне сонце.

З океану вітер

Сирий та недобрий…

1

Автор публікації

Офлайн 8 години

bratlibo

1 134
Коментарі: 46Публікації: 834Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій