Я прийшов до брами,

А там самотній гідальго –

На Дон Кіхота зовсім не схожий,

Ані трошечки, ані на цяпочку,

Без коня й кіраси, але бородатий

І сивий як лунь навесні,

І старий як світ варварів,

Ключі мідні причепив до поясу:

Впізнав його ненароком –

То сновида Сан Педро.

Подивився на мене очима сумними:

Чого, мовляв, прийшов дочасно,

Чого, мовляв, мандруєш куди не слід,

Я меча свого в ріллю закопав,

Отут сторожую, отут ключником,

Чекаю на босоногого,

Сідай, марнотратнику слів, побазікаємо,

Вертайся потім туди –

В місто сіре,

Де не очікують,

Нікого, а тебе особливо,

Де сови співають канцони,

Де горобці горожани

Республіки лабіринтів-доріг,

Де коти-філософи

Цитують поганських мислителів,

Особливо Сократа.

Послухав його, пожурився:

І що в словах твоїх камінного,

Окрім міста вовків.

Автор публікації

Офлайн 5 днів

bratlibo

1 390

Коментарі: 54Публікації: 1064Реєстрація: 11-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 02.01.2024

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій