Для голосування необхідно авторизуватись

Верес і вітер

                                    «He stood among a crowd at Dromahair,

                                      His heart hung all upon a silken dress,

                                      And he had known at last some tenderness,

                                      Before earth took him to her stony care…»

                                                                                 (William Butler Yeats)

Я стою серед селища,

Мурованого з кавалків білого неба,

З шматочків жовто-сірої тверді,

Яку придумав бородатий друїд,

Серед селища, яке пахне вересом та картоплею,

Я бачив:

В селищі Дромахар

Засмутилась людина, що продавала яблука –

Оті червоні яблука, які смакував Адам,

Які звисали гронами в саду предковічному,

Що посадив бородатий друїд

Вчора.

Я шукав руїни замку вождів клану О’Рурк,

Шукав, але не знаходив,

Дивився, але бачив лиш тіні –

Тіні, які зникали в синіх очах людини,

Яка продавала яблука,

Які смакував Адам:

Може він теж був ірландцем?

Бо хто може ще так здивуватись,

Так не повірити – очевидному,

Так захотіти заснути

Серед вітряних пагорбів,

Що назавжди поросли вересом,

На яких ніхто і ніколи

Не посадить

Сад.

1

Автор публікації

Офлайн 5 години

bratlibo

975
Коментарі: 46Публікації: 677Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій