Це не було кохання з першого погляду. Спочатку це була дружба. Дружба міцна, по-дитячому серйозна, без будь-яких клятв і обіцянок бути разом. Ми просто були разом. Ми зустрічалися майже кожного дня. І так вже звикли одне до одного, що не уявляли життя окремо, одне без одного. Йшли роки, ми росли […]
Есе
150 posts
Вранішню тишу зрідка протинали тихесенькі схлипування Дарини. Вже майже минулося, майже вщухло. Минуло вже кілька годин, як загрукотіла вона дверима в квартирі Михайла, і зникла у нічній темряві,одинокою пасажиркою нічного дизелю. Дісталася малесенького майже забутого всіма села, забігла до старенької темної хати і ,не роздягаючись, кинулася на високе ліжко… З […]
В просторій палаті з сірими стінами тиша. Приголомшена Леся все ще тримає в руках тей невеличкий папірчик зі страшним ім’ям хвороби, що поселилася в ній. Вона ніби випала з часу та простору, і одному лише Богу відомо скільки часу просиділа Леся, як скам’яніла, дивлячись в одну точку десь на обрії. […]
На Русі і в оточуючих слов’янських та чудських землях річки завжди текли або з півночі на південь, або з півдня на північ. Або дарували Борею свою воду, або забирали в нього холодний подих і прозорість. На берегах таких рік селилися бородаті русини, а безбороді русини хлюпались в них і прали […]
Вітер видував всі думки з голови. Так сильно дув, що я ледь трималась на ногах. Він обвивав своїми ручищами мою голову, ніби міцно стискаючи і дивлячись прямо в очі безмовно питаючи чи я заспокоїлась. А коли я йому просто сміялась в лице, він ще більше обвивав моє волосся, пірнаючи під […]
ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА НАД ЧОРНОБИЛЬЩИНОЮ… АБО ВРАЖЕННЯ ВІД ЕКСПЕДИЦІЇ ПО «МЕРТВИМ СЕЛАМ» ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО КРАЮ Конаюча земля Чорнобильського краю… Срібне поле, розкреслене жорсткими лініями мертвих дерев…Цвинтар, розрізаний зчорнілими та розтрощеними навпіл тілами могутніх дубів з вивернутим кореневищем… Самотні дерев’яні ворота без паркану, а за воротами – пустеля що викликає несподівану […]
Дошкуляє терпкий аромат зими. секвої-альбіноси вже не в змозі красти енергію, навіть на це сил немає. безцеремонно колять їжаки своїми багнетами чернь ночей. через них, у нашій сфері повітря стає все менше і менше. неначе куля Венґарда, планета стрімко меншає, водночас падаючи на якісь невидумані ґорґоші розлючених велетнів. пастка. віхола. […]
Господи, як вона хотіла щастя! Дуже хотіла. От, здається, скільки того треба для того щастя? Ну, подорожувати, кохати, бути коханою, мати кошти на шопінг, а ще – захистити кандидатську дисертацію та придбати маленький будиночок на березі моря. З кріслом- качалкою. А у кріслі, щоб спала пухнаста біла кицька, і […]
Пам’яті батька Сьогодні моєму батькові виповнилося б 90 років… Тато народився в небагатій родині, тому до тяжкої роботи доводилось звикати з самого малечку. Я мало пам’ятаю з його дитинства, бо за його життя сама була дитиною і шукала в нього любові та ласки, яку він мені віддавав сповна, оскільки я […]
