Чути із вічності голос, що все у цім світі мине! Головне, я тримаю Томос, а Томос – тримає мене! Що би, лиш не говорили, світу цього крикуни…. Сили духовні ожили, в часі нової весни. Рідна нам Церква воскресла, ту що колись розпинали…Нову надію принесла, аби ми це ще цінували…Скільки б не було в нас правил, ані новітніх ідей. Томос я б першим поставив, як єднання духовних людей!
Вам також можуть сподобатись:
Нікуди не спішу. Навіщо?! Вітер дме не в мої вітрила, гіркувато-солодка кава не рятує і позитиву не дає. Десь летить метелик із […]
1
ЛЮБИ МЕНЕ КОЛИ Ходина Юлия Люби мене коли – В нiчному небi зорi, Сплелись в ряснi узори I шлють свiй свiт прозорий […]
6
Квітує квітень осяйний, дерева як букети – в стрій, понад дорогами ростуть, красою білою цвітуть. Рясні дрібненькі пелюстки, зелені точені листки, […]
1
Минають дні. Минають ночі. А з ними все життя моє. Чому воно не справедливе. Завжди питаю я себе. Чому той докір, і […]
2