Я простягаю свої руки, А ти зникаєш мов примара. Знов відкриваю свої очі... На сонце наступає хмара. Невже це знов мені наснилось, Твої обійми, поцілунки?... І знов на ранок залишились Ті сни, неначе візерунки. Ні. Я не хочу прокидатись. Я хочу бачити ті сни, І знову хочу відчувати Обійми, що даруєш ти. Та знов я простягаю руки,... А ти зникаєш мов примара... Коли побачу твої очі? Коли розступиться та хмара?