Ти прокинувся ще на світанку –
Чашка кави на підвіконні,
Поміхаєшся, палиш цигарку …
Але очі твої ще сонні.
Підійду й обніму тебе з спИни,
Пригорнуся, немов востаннє.
Вберу сну останні краплини,
Що залишились з позарання.
Занурусь в волосся руками,
Презентую у шию цілунок,
Неквапливо… обведу вустами
На плечІ твоїм візерунок.
Твій подих …кавОвий смакую –
Терпко-імбирний…смачно…
Примруживши очі – погляд відчую –
Ти космос мій – це однозначно.
Відпустим один одного в люди –
Блукати чужими містами.
Нудитись…вражатись всіма і усюди –
А потім ділитись світами.
І з раннього ранку аж до заграви,
Аби зрівняти рахунок,
Смаку міцної цигарки та кави –
Чекаю на твій поцілунок…