Пройшов ще рік мого життя, Промчався, наче прудкий вершник, Що забирає похапцем літа І спогадами просто дає решту. Дарує мрії та до них ключі, А надпиває молодості чашу, Дає ще старт для щастя відкриттів, За що я з ним розплачуюся часом. Покаже мені досвіду альбом, Де сторінок вже більше, ніж […]
Daily Archives: 09.08.2020
59 posts
Життя – фуршет, кожен бере своє! Та не завжди знаходимо, що треба. Іде бенкет! Ми, наче в кабаре, Де місце є для класики й модерну. І ти – актор, що роль несе, як хрест, Імпровізує чи майстерно все планує. А Господь-Бог, як той конферанс’є, За долею твоєю все слідкує. Щоб […]
Ой, яке ж це було страхіття – саджати картоплю! Зранку бабуся витягнула невідомо звідки яскраві зелені штани та принесла мені. – Ось які гарні! – прицмокувала вона. – Одягайся! Хіба ж то були штани?! Та я навіть їх і на опудало б не вдягнула! Їй-богу, не вдягнула б. – Ти […]
У наших долонях, ховається набагато більше, ніж ми можемо собі уявити🙌✨. Зазвичай, із маленького дотику, починаються великі справи… Руки, здатні говорити, просто, ми не завжди розуміємо їхню мову…це як історія з очима, дзеркалом душі, тільки трішечки інакша. Долоні, мимоволі живуть своїм життям, як погляд, який неможливо втримати чи сховати. Вони […]
Олександр поспішав на побачення страшенно переживаючи, аби не запізнитись. У нього сьогодні був вихідний, та потрібно було негайно з’явитися на роботу, оскільки він лікар, а його покликання – допомагати іншим, тим більше, коли підступна хвороба і уявлення немає про таке омріяне слово – вихідний. Молодий чоловік і так запізнювався, та […]
Я до тебе в сни осінньо-ніжні, Запахом і дотиком і звуком. Може згодом чи на цьому тижні… Радістю, надхненням, просто другом? Я “щолистопада” забуваю, Станцію метро і колір неба. Ні тебе, ні сумнівів, ні чаю. Годі любий хлопчику. Не треба.
Найрідніша моя, найдорожча у світі людина! Не журись і, благаю, матусю, не плач, Ти сьогодні, будь ласка, мене, свою рідну дитину, Щиро благослови, і за все, мене мамо, пробач! За недоспані ночі, за сум, за образи дитячі, І за всі хвилювання, за все, мене мила, прости, Я від тебе не […]
Вона в жінці присутня не завжди – то є, то немає, – але прокидається найчастіше в невідповідні моменти. Наприклад, я його аж так кохаю, що маю довести, що в нашій парі я – головна і ніколи не підійду миритись першою! Або коли вбігаєш в переповнену маршрутку і вже інстинктивно починаєш […]
❤️Я приміряю тебе як сукню: Ти мій ідеальний варіант, Я з тобою не змокну. Для тебе я – діамант. Я обираю, бо кращий. Єдиний. А я не люблю шопінг-мол, Я тебе, милий, нізащо, Нікому носити не дам. Ти – мені по фігурі. По статурі. І по душі. Навіть якщо дні […]
❤️Я не вірю! Я не можу повірити, як мені пощастило! Я шукав тебе ціле життя! Моя пристрасть! Єдина! Диво! Я без тебе був зовсім не я. Такі речі не пишуть у віршах, Так не зміг покохати Шекспір, Якщо скажуть, що за когось ти гірша, Плюнь в обличчя, нікому не вір. […]
❤️Ви таки справді Божевільна! Вільна від Бога… Та не від богів. Як це можливо? Ви вірили сильно? Хто і коли про це попросив? Ви таки стримали обіцянку! Ви обіцяли мені себе. І цілувати мене аж до ранку. І обирати крізь трупи – живе. Ви таки справді навчились писати Те, що […]
❤️Обіійми мене, люба! Обійми, як ніколи ніхто не обіймав. Поцілуй, як ніколи не цілував. Запереч мені, люба, Як із серця кричить душа, Ти повір мені, щастя, Мені повір, Я для тебе мовчу все, Що хочу віддати, як дар. Обійми мене, люба, Я хочу зірок! Я милуюсь, Якою зіркою ти є! […]
❤️Я не вмію прикрашати Ані печиво, ані власне життя. Я замість снігу не кладу вату, Я не по моді одягаю взуття. Я говорити не люблю про колишніх, Я йду у вбиральню, коли чую плітки, Я вірю, що всі у цім світі грішні, Але я знаю, що зло – то чутки. […]
❤️Натиснула червону кнопку, Щоб скинути до «завідських налаштувань», Аби у пеклі демони всі змокли Від янгольських своїх бажань. Тягнути вниз стопкран не дати серцю! Підкинути у вогнище ідей, Додати жару думці мегагерців, Піти туди, де кличе Прометей. Гульбіса чи герой? Чи є до того діло? Хто буду я? Коли зійде […]
❤️Ти не Версаль, Не дольче віта, Ти – мій зухвалий трибунал. Тобою вбита Афродіта, Для неї ти – дев‘ятий вал. Ти говірка. Багатогранна. Ти – щира усмішка і гнів. Для когось ти – кліше, банальна. Для інших – краща від усіх. Ти – вечір в дім, ти зранку дзвін, Ти […]
Торкнися до губ… до волосся…до тіла та серця. Звільнися від сумнівів. Очі твої, як озерця. В них душу твою та своє відображення бачу. Я хочу усе відчувати…Долоню гарячу свою поклади обережно сюди. Чуєш? Б’ється. Все дужче і дужче.Одвічна мелодія серця. Рукою по клавішах тіла, так ніжно…піано… Від дотиків, що […]
Життя іде, жорстоко й безупинно. З'їдає нас, як жар з'їдає віск. Отак і ми згораємо повільно. Усе, що мали-перевальний міст. Міст від усього, що було в цім світі. І від добра, і від лихого зла. Відтоді, як були ми діти, Від усього, що пам'ять зберегла. На нім у кожного своя […]
Розкуйовдивши твОє волосся руками, Захотілось тебе цілувать до нестями. Й земне притяжіння, що існує одвічно, Нівелює супротив і простір… так звично… Твій проникливий погляд і подих гарячий – І за мить…мій контроль вже нічого не значить. Ще хвилина – і буде політ між Світами. Ще секунда…й твій видих вдихаю вустами… […]