Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Отпусти меня воля невольная
Серым дымом истлев на корню
И в тумане облака синего
Я исчезну, как жар испарюсь.
Ветер в парус мой, страхом окутанный
Дует смело, невзгод не тая.
Ясность разума штилем попутана,
«Не сдаваться!»- устав бунтаря.
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/viye-viter-viye-zrannya/ Бував тут пляж для качок, туди пливуть, сюди, на берег – притомилися, мостилися завжди, а тут почистять пір’ячко, травичку […]
Щемить душа, волає в небо думка. Болить той спогад, що в історії навік. Серед книжок лежить сіренька знимка, Застиг мій погляд і […]
«Життя – це сторінка…» […]
«Ви, що, не знаючи мети, […]
