Топлюсь у роздумах нестримних і шалених,
Де світ увесь неначе товста книга,
Гортаю ряд сторінок незліченних
І вкотре переконуюсь – ЩАСЛИВА!
Сторінку за сторінкою гортаю,
Якісь малюнки, фото, – чи це я?
Сюжетів тих уже не пам’ятаю,
Та точно знаю, що з мого життя!
Впиваюсь спогадами. Варто? Мабуть, варто!
Бо ж неможливо кануть в забуття!
І розумію: зараз не до жартів!
Тут мають місце тільки почуття!
Зараз керує серце, тільки серце.
Воно взяло вершину – підкорюсь!
Думки всі кануть в лету, мов в озерце.
Я тільки помилитися боюсь!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 02-04-2020
