Для голосування необхідно авторизуватись

ВІСТЬ

ВІСТЬ

 

Терпи папір, під натиском моїм

Їж у мовчанці дум важких полиски

Наперекір усім вітрам сумним,

Залишу вість небесної колиски.

 

Ми в Прав йдемо, в невинному вбранні,

Насправді – в’язні у кайданках тіла,

Невситні, спраглі – в голоді жорсткі,

Повзем у темряву, мріючи про світло.

 

Гукаєм голосно чимдуж: «Агов!»

Сто років сотаєм в душі самотність,

По сходах прудко, швидко, стрімголов,

Із гори – вниз і навпаки несемось.

 

Ждемо пророцтв, і прагнемо світів,

До наших, бачиш, трохи паралельних,

Немовби не одне, а сонм життів,

Тече, бурлить, кипить рікою в венах.

 

І всюди на устах: «Люблю… Любов…

Я буду… Хочу… Прагну… Намагаюсь…»

По вісімці буття ковзаєм знов –

Слухняно нас веде один сценарій.

 

Землею роджені – до праху прах,

Ми бранці вічної Махабхарати,

А жити як? По кастах чи варнах?

Шумерським вєдам можна довіряти?

 

Що скаже Ніцше, Фрейд чи навіть Маркс?

Чи є хоч глузд у давності Словєна?

Стільки питань – та відповідей брак,

Із віку в вік – із плоті та й до тліну.

 

І мріючи про мир, ми на війні,

Богам жорстоким жертви все приносим,

А імена, усіх, що полягли,

На обеліски, стели ми наносим.

 

Вклонившись смерті – нищимо живе,

Не в змозі зняти стержні протиріччя,

І тільки оглянувсь – незчувсь… Невже?

Звикати знов до нового обличчя.

 

Терпи папір, під натиском моїм

Їж у мовчанці дум важких полиски

Наперекір усім вітрам сумним,

Залишу вість небесної колиски:

 

Приходячи у Праві світ на мить,

Придбай і передай сакральний досвід –

Навчись, кохать, плекати і любить,

Безцінно, щедро, Богом що далося.

1

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Inna Bynina-Savotchenko

49
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій