Мені, напевне, заздрять самі зорі
Вони, напевне, заздрять з висоти
Що не на них дивлюсь, бо в моїй долі
Уже давно зявився саме ти
Вони, мабуть, згасають від страждання
Що я не їм дарую погляд свій
Вони ж бо знають, що своє кохання
Лише тобі дарую любий мій
Від мене відвернулось, мабуть, сонце
Що я не гріюсь від його тепла
Бо відтепер мене вже зігріває
Гаряче серце і любов твоя
Образився на мене, мабуть, вітер
Що вже не він за плечі обійма
Навіщо він мені, коли на світі
Твої миліші руки і вуста
Нехай весь світ образиться на мене
Нехай і заздрять зорі з висоти
Але мені нічого більш не треба
А тільки ти
Один лиш тільки ти.