Для голосування необхідно авторизуватись

Лю…

Коли всі шукали де б зігрітись,
Вона шукала небо у очах.
Їй можна було б із земними зжитись,
Та їй потрібні крила на плечах.

Ми люди боїмося самоти,
І часто через це стаєм у пари.
Вона боялась серця пустоти,
Не розділяла їх наземні нрави.

Коли усі призренно посміхались,
Презирством поливаючи любов.
Одружувались, потім розлучались,
Її вбивала фальш їхніх розмов.

І так тривало сотні тисяч років,
Триває і сьогодні у наш час.
Вони вмирали не мінявши кроків,
Вона ж живе й сьогодні серед нас.

4

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Irina Bukeda

109

"Люблю життя та тих, хто його любить!"

Коментарі: 3Публікації: 31Реєстрація: 18-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 21.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій