А ти не дражни мою душу і тіло
Отруйними вадами теплих вагань
Твоє тихе <я> доторкнутись посміло
Подихом голосу не твоїх видань
Авторами фатальних сходинок вище
Я ділю твої кроки на свої сліди
Розкидані слова в повітрі, скільки ще?
Розподілятимуть нас не ті світи
З паперу стерли нас, закреслили у книжнці
Димом покрили минувших років
І крапки ми вічно в нерозділеній рисці
Лиш спогади товстих сталевих віків.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 09-08-2018
