Тим, кого по справжньому кохаєм Нині ” валентинки” надсилаєм, Даруємо їм ласку і тепло. Хай же день святого Валентина Вам приносить радісні хвилини, Щоби, наче сад життя цвіло. Щирих слів для них ми не жаліймо І щасливими зробити їх зуміймо, Сяймо для них сонечком ясним. Бо для цього треба небагато, […]
Iнтимна лірика
530 posts
А знаєш, як добре поволі,У просторі душі зігріти,Полинеш немовби Адоніс,Згадавши кохання утіхи. Торкнуся волосся рукою,Всім тілом відчуєш бажання,Тож нічка огорне любов’ю,І прийде солодке єднання. Космічна є магія дивна,Зірок незвичайне старання,Вона полум’яна, нестримна,Розпалює Всесвіт багаття. Настільки несхожі планети,Пізнали чуттєвих захоплень,Хай повз пролітають комети,Вколисані ніжністю двоє.
Світло зірки моєї згасло, Ніч була для нас, мов казка. Вдалині горять вогні, Та лишились ми тепер одні. І ніхто не знає, де шукати слід, Бо мовчать давно слова і світ. Ти більше не почуєш голос мій — Він завжди для тебе тепер німий. Сьогодні що врятує нас? Лише любов […]
. . . . . . . . І РАДІСТЬ, І КОХАННЯ, І …ВІЙНА . . . . . . . . . .Безхмарне мирне небо, тиха ніч, . .Обійми ніжні, і гарячі поцілунки, . .Ідуть закохані удвох навстріч, . .Весна дарує їм барвисті обладунки. . .Коханий посипає пелюстки, . […]
Спокійно і тихо, як кішка, Що лазить по да́ху, мов мишка. Так ніжно тобі прошепоче, Що бути з тобою лиш хоче. Обманом тебе напоїла І грою тебе накормила. Для тебе вона вже як янгол, Але дуже близька людина. Можливо ти не кішка, Кохання дай лиш трішки. Заплуталась в обмані, Граючи […]
Оченьку моє, будь завжди суворе, Навіть коли в полі твого зору Лиш моря зі сліз, з болю гори І хижак, що зветься страхом тяжкохворих. Сила весь твій відчай переоре. І погасне жаль так, як гаснуть зорі, Щойно промінці заспівають хором Про яскравий день, радощі прозорі. Збережи себе, навіть якщо горе. […]
Місяць… Твоє проміння освітило Мої давно забуті мрії. І сяйвом вічним охопило Стежину щастя та надії. Місяць… Твоє проміння в темній ночі Скарби мої охороняв. Ти був запеклим ворогом щоночі, Та ти мене і зберігав. Місяць… Тремтіло серце ніжно При звуках арф німих твоїх. І в мить любов та оживала […]
Солоне море… Солоне літо… У щось зелене було сповите. Воно мені грало на струнах прибою І шепотіло, що вічно зі мною. Вічне море… Вічне літо… В молодість вдягнено несамовито. Все навколо в кольорах літа, В безкінечних променях світла. Тепле море… Тепле літо… Запах світанку, райдуга вітра. Ти зігріваєш мене своїм […]
Море – мене так манить глибина, Що там насправді невідомо. Це місце дуже загадкове І дивовижні всі твої місця. Мені казали, що тебе бояться, Це смішно, адже я тебе люблю. І, як дитина, наче у раю, Я, розчиняючись в тобі, тону. Мені казали, що у морі страшно, А я пливу […]
Колискові сни мовчання,Тихий відблиск від стіни.Божевільні мрії і бажання,Відзеркалені в мені.Довгий темний сумний вечір,Порожнеча у душі.Холод, ніч, від себе втеча,На світанку ні душі.Крижані незламні мрії,Одинока боротьба.А на ранок без надіїІ твої пусті слова.Ти кохав і я кохала,Спокій дай моїх душі.Ти простив і я простила,Все, що було – відпусти.Колискові сни мовчання,Тихий […]
А місяць в небі був завжди. Можливо, він лише один, Як Бог, розгадуючи сни, Подарував тобі стежки. Ти вічно дивишся з гори, Забувши мрії неземні. І світло сяйва у тобі Дарує спогади сумні. Помилок більше не роби. Твори, кохай, бажай, живи. А раптом ти забудеш сни – В зірок їх знову забери.
Липень мій, ти завжди зі мною, Ти мовчиш, як хвилі весною. Липень мій, ти завжди в мені: На землі, на сонці, на війні. Синє море бачу в своїх снах, Блукаю в них, як птаха в небесах. І мрію в раї неземному, Де ближче я до себе і до Бога. Море […]
Місяць – ти тільки марення думок, Які живуть в моїй душі. Колишніх спогадів ковток, Ти – одночасно світло й тінь в мені. Завжди ти був моїм натхненням, І врятував від духів злих. І в цей важкий і темний час Ти освітив бажанням нас. Твоє яскраве нічне сяйво, Як ясний промінь […]
Чудово знаєш, що люблю ромашки, Даруєш влітку їх мені завжди. Я переконана, що ти най, най, найкращий, З тобою тепло навіть в холоди. Доторк твоїх долонь я відчуваю, Обійми. наче лебедя крило, Щаслива я, бо ти мене кохаєш. Що би в житті у нашім не було, Всі труднощі й хвороби […]
А її вії довгі-довгі Інеєм припорошило. На Снігуроньку стала схожа Дівчина тая хорошая. Шапка пухнаста білесенька Пасує до личка її, Кожушок тепленький легесенький І гарні такі чобітки. Усмішка мила вродливая, Що погляду не відвести. Якби іще була щасливая, А разом із нею і ти. 2020 р.
Безумием горят твои глаза. Ты с жадностью мое целуешь тело. Я утону в потоке нежных фраз. Я никогда ни кем так не болела. Невнятный шепот ,страсть как ураган. Мы словно бабочки в огне ее сгораем. По телу дрожь а в голове туман. От ласк твоих как будь-то льдинка таю. […]
Вночі… собі в угоду,Вона робилась… зрідка,Сказати….не зовсім святою,Точніше… просто відьма. Його відразу брала,В отой астрал, космічний…Безумних фантазій… бравада,Так… без жодних обітниць. Прийшла до тями зранку,Яка ж була омана…Безглузді гріхи з переляку,Добром прикрила панна.