Ясною нічкою
В клекоті хвиль,
Шумливою річкою
Парубок плив.
Мов колиску, гойдала
Лискуча ріка
В човні рибацькім
Козака ~юнака.
Вистрибував човник,
Серцем з грудей,
Витьохкував легінь,
Немов соловей.
Грала сопілка,
Співала душа~
Кохання палало
В очах юнака.
Мав на світанку
Обіцянку сповнить~
Коханій дарами
Човник наповнить.
~Місяцю, брате,
Що хочеш бери,
Мені лише зіроньку
З неба зірви. ~
Кохана жадає
Милуватись в красі,
Щоб сяяла зірка
У чорній косі.
Місяць суворо
Юнаку підмигнув~
Та в долонях кремезних
Світ зорі промайнув.
Сріблом човен горів, ~
Над рікою краса…
На юнацькім чолі
Розлилась сивина.
Молодість місяць
У хлопчини забрав,
Та юнак ще гучніше
На сопілці заграв.
~Вітре, вітрисько,
Друже, не дми,
намисто для милої
До світанку збери~
Кришталеві сльозинки
З гірської роси,
Що хочеш натомість
У мене проси.
Задзвеніли краплини
Відголоском гірським,
Кришталеві перлини
Вкоротили роки.
Співом тривожить~
Грає хлопчина,
Гірко під спів
Верби плачуть полином.
Багрою червоною
Сонце зійшло
Умилося в річці,
Світанком прийшло.
~Сонечко миле,
Лебідко небесна!
Для моєї дівчини
Сукню виткай чудесну!
Розший~розмалюй
Золотим промінцем,
Щоб діамантами блискала
Вона під вінцем.
Сонечко любо
Козаку посміхнулось,
В очі блакитні
Мов човен пірнуло.
Помутніла в очах
Глибока блакить,~
Розлилась в небесах,
Лазурово синить.
Вийшла до берега
Юнака наречена,
Павою гордою
Усміхнулась нікчемно.
Зазирнула у човен,
Сукню вдягла,
Намисто~на шию,
Зірку в коси вплела.
Поважна, пихата,
Тендітно~струнка,
У сріблі та златі
В гладь ріки загляда.
~Кохана моя,
Чи згодна тепер?
Чи в серці весна
Розтопила лід~твердь?
Пирснула сміхом
ДівчИна~красуня
Так, що й над річкою
Засміялось відлуння.
~Чи ти збожеволів,
Чоловіче старий?
Не пІду за тебе ~
В мене є молодий!
Хвилі відносили
Човен у даль
Безотвітних відносин
Потопити печаль…
Мов колиску, гойдала
Лискуча ріка
В човні рибацькім
СтарцЯ~козака…
Автор публікації
