Мені здавалось, що тебе не люблю,
Але у просторі зоряної ночі ,
Я бачу сонячну посмішку твою
І блакитні, мов небо, жіночі очі…
Мені здавалось, що все перегоріло
І залишилась від кохання срібна зола,
І я тебе пригадую в платті білому,
Коли співала садами весна…
Ми блукали у кам’яному місті
Прадавніх вулиць, храмів і соборів
І дивились зачаровано на весняні дощі
В галереї палацу давніх віків…
Тоді мені, кохана, здавалось,
Що кохання на світі є Вічним,
Але чому я сьогодні прокидаюсь
І на серці моєму пекельний відчай?
***
Київ. Воскресенка. 2000-2020 роки.
Посвята TR.
Автор – Валерій Кучеренко
ІЛЮСТРАЦІЯ. Весна. Джерело: інтернет.
Автор публікації
Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).
Титул: Небайдужий читач
Яскравий коментатор
Достижение получено 30.09.2020Титул: Яскравий коментатор