Твої очі синє небо,
Немов ніч, волосся чорне,
Ти не лий вина не треба,
Бо занадто вже солодке.
Хмільний трунок, гріє душу,
Притискаєш, серце тане,
Ні про що не пошкодую,
Нерішучість щастя краде.
Мерехтіли зорі спішно,
Повтікали, та й не дивно,
Тож серпанок вкутав світло,
І додав бажання вихор.
Невгомонна, мила осінь,
Це кохання, що поробиш,
Лиш почула щиру сповідь,
Закружляли враз листочки.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор