Ти сину не гостри словами,
Крізь себе пропускає мати,
І крається душа ночами,
Болить і так нестерпно давить.
Чи винна, що незрима стрічка,
З’єднала із дитям назавжди,
Тому і відчуває віддаль,
Життя підкидує капкани.
Як випустить у світ дорослий,
Мов ластівка, витає небом,
Бо знає, він бува, жорстокий,
Скажи лиш їй, все добре, ненько…
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор