Вона задумалась у тиші,
Життя гортала без зупинки,
Тьмяніли в прикрості зіниці,
Коли знаходила помилки.
Мабуть, любити не уміла,
Чомусь подумала про себе,
Душа вразлива і несміла,
Та що ж колотиться так серце?
Це чорний янгол враз з’явився,
Тобі розумний ось учитель,
Напевно роздумів рабиня,
Наставник буду і цілитель.
Додам відвертого сарказму,
Байдужість, впевненість…до речі,
Спокуси, рідкого таланту,
Замків нема у цій фортеці.
Якою фарбою заграла,
Ці очі, блискавки з жагою,
Дивись, здивовані дзеркала,
Не треба вбивчого напою.
Приправа гостра, не троянда,
Ти рай і пекло все водночас,
Бажання, тільки лиш бажання!
Відвертій пристрасті ворота.
Не риба, кинута на берег,
Тепер безмежність океану,
Не бійся влади, все повернеш,
Тож мрію втілюй невідкладно.
Хіба просила цих досягнень?
Неначе з жахом стрепенулась,
Вода мутна, що поглинає,
Й голодна мечеться акула.
Яка в закоханої влада?
Я не сприймаю твій світогляд!
Кохання…мовбито нірвана,
Де щастя безміру і сонця.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор