Незвично якось гублять тишу,
Дощу краплини гучно, вперто,
Відкрито кличуть сильну зливу,
Почуло заклик вчасно небо.
Періщить густо, навіть темінь,
Всі хмари разом збились в купу,
Та вітер лине понад степом,
Дорогу стелить звісно чуду.
Враз сонце вийшло, стало тепло,
Проміння сипле світла щедрість,
Лишень далеко зливи ехо,
І крапель впалих дивний регіт.
Отак душа все знову й знову,
Збирає сльози, бруду морок,
А згодом скаже: досить болю!
І скине в прірву прикрий мотлох.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор