Для голосування необхідно авторизуватись

Лірика кохання Поезія

Манлива німфа

автор |Опубліковано |1 Коментар
Таке незвичне світло,
Мов, сонце серед ночі,
Вона манлива німфа,
Сліпила ніччю очі.
Сміється повний місяць,
Запестив тіло й грає,
Горить бажанням пристрасть
Не вдержиш, гальм немає.
5

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Liza Bird

1 823
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020

Золоте перо

Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Яскравий коментатор

Достижение получено 04.04.2021

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 22.01.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Сказав…

 -Скажіть,куме,ви малому (Бо йому ТАК не мине!);- Хай він вдома й біля дому Не передражнює(!)мене!..    -Ану,миттю перестав… Кобилою(!)ржати(!)… Й годі(Я кому […]

1
Опубліковано

Осіння пора вечорова

Осінній день був сонячний погожий Та вітряний. Надвечір вітер втих. Подумалось: напевне піде дощик І він пустивсь такий рясний-рясний. Стікали краплі по […]

1
Опубліковано

Джентльмени старого міста

Чому я такий джентльмен? Маже такий самий Як святий Патрік. Чому сонце дивиться Таким байдужим оком єретика На меланхолійного пса міста, Який […]

1
Опубліковано

Дим

1 Коментар

Стань наче дим Якщо я для тебе не стану ніким Якщо я залишуся місцем пустим То стань як стоїть на подвір’ї густий […]

3

Думок на тему “Манлива німфа”