В цю нічку на Івана Купала,
До свята готувалася дівка,
Тож магію в віночок вплітала,
Бажання всі виконує річка.
А полечком запахли як квіти,
Така ніч загадкова сьогодні,
Бо чарами огорне всіх ніжно,
Незвичне чародійство природи.
Яскравіше палай, гори вогонь,
Беруться відтепер вже за руки,
Зараз їх забере в палкий полон,
Кохання назавжди без розлуки.

6 коментарів “На Івана Купала”
Гарно так…
Відчувається щирість і краса традиції наших предків.
Спасибі)
Дуже дякую Наталія, за відгук на моє сприйняття цьго свята.
Святе кохання без розлук – саме про це вірш! Він чудовий! Дякую, Ліза!
Дякую Катя, так саме про це!
Дуже актуально в таку містично-загадкову і навіть романтичну ніч у році. Фолькльорно-барвисто з дотриманням тематики традицій, атмосферно.
Дякую Olvia. за такий гарний коментар.